Курсовая работа (т): Проектування АТСЕ типу EWSD на МТМ-5
(Ерл)
(Ерл)
Навантаження
групового тракту дорівнює сумі навантажень (див. рис. 2.1) і без втрат
проходить через ОПС або ПС. Тому можна стверджувати:
; 
.
(2.24)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
Міжстанційне
навантаження від станції J до станції К визначаються по
формулі:
, (2.25)
де YB - інтенсивність вихідного від РАТС-J (ОПС, ПС) навантаження,
YВХ.К - інтенсивність вхідного навантаження до РАТС-К,
YВХ (ГТС)Z - сума вхідних на всі РАТС, ОПС, ПС ГТС навантажень, нормована коефіцієнтами тяжіння відносно РАТС-J, (nJ-Z);
nJ-K - нормований коефіцієнт тяжіння від станції J до станції К.
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
Послідовність
розрахунку міжстанційного навантаження рекомендується наступна. Після
розрахунку зовнішніх навантажень на ОПС, РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4 і ПС дані
розрахунку заносять у таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 -
Інтенсивність вихідного і вхідного навантаження мережі (Ерл)
РАТС
ОПС
РАТС-2
РАТС-3
РАТС-4
ПС
YВ , Ерл
409
355
392
359
59
YВХ, Ерл
510
468
517
470
79
Визначаються
нормовані коефіцієнти тяжіння використовуючи додаток 2, на основі якої
складають таблицю міжстанційного тяжіння, (табл. 2.2).
Таблиця
2.2 - Коефіцієнти тяжіння
від до
ОПС
РАТС-2
РАТС-3
РАТС-4
ПС
ОПС
1
0,55
0,7
0,8
1
РАТС-2
0,55
1
0,7
0,6
0,9
РАТС-3
0,7 1
0,7
0,75
РАТС-4
0,8
0,6
0,7
1
0,6
ПС
0,6
1
0,75
0,6
1
Використовуючи
формулу (2.26), обчислюємо розподіл вихідного навантаження від ОПС до станцій
мережі (YO-O, YO-J, YO-K). Внутрішньостанційне навантаження YO-O
дорівнює:
Позначимо:
Тоді навантаження
внутрішньостанційне навантаження до
РАТС - K дорівнює:
Аналогічно
розраховується розподіл навантаження від РАТС та ПС.
Результати
заносимо у таблицю міжстанційного навантаження (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 -
Інтенсивність міжстанційного навантаження
від до до
ОПС
РАТС-2
РАТС-3
РАТС-4
ПС
ОПС
131,66
72,39
92,14
105,3
131,65
РАТС-2
66,43
120,79 72,47
108,71
РАТС-3
93,4
93,4
133,43
93,4
100,07
РАТС-4
97,04
72,78
84,91
121,3
72,78
ПС
12,23
20,38
15,29
12,23
20,38
Результати
розрахунку навантажень на ОПС заносимо на схему розподілу навантаження на ОПС.
Навантаження
на пучки ЗЛ визначаються за
результатами розрахунку міжстанційних навантажень (табл. 2.3) з урахуванням
навантаження, поступаючого від цифрової системи до ВСС і АМТС. Для визначення
навантаження на пучки ЗЛ зображують схему розподілу навантаження (рис.2.3).
Навантаження
на ЗЛ від ПС:
. Розрахунок
кількості ЗЛ і ГТ між станціями
Кількість
ЗЛ від РАТС КС визначається за
методом ефективної доступності. Приймаємо, що втрати викликів явні і рівні р =
0,005.
На
ступені ІГП використовується двокаскадний комутаційний блок ГП-3 з параметрами NхVхM=80х120х400 типу ВП-ВП.
Метод
розрахунку полягає в тім, що двокаскадна блокуємо комутаційна схема
розглядається як однокаскадна неповнодоступна схема з деякою ефективною
доступністю DE.
де И = 0,75 - 0,85 емпіричний
коефіцієнт;
Для КБ ГП-3 mA=20 -
кількість виходів з одного комутатора каскаду А, q-
число виходів з одного комутатора каскаду В в одному напрямку.
Підставляючи числові
значення, отримаємо:
Далі визначення ємності пучка
вихідних ЗЛ з поля ГП-3 зводиться до використання формули О’Делла, яка може
бути приведена до вигляду:
де Кількість ЗЛ від ЦСК визначаємо
для повнодоступного пучка, не блокуємого. Втрати явні і для ЗЛ між ЦСК і
аналоговою АТС приймають 0,005. Між ЦСК і ВСС чи ЗЛМ (АМТС) - 0,001. Для
розрахунку ЗЛ використовують таблицю Ерланга (додаток 3) та значення
обслуженого навантаження:
Розрахунок
числа ГТ виконується в залежності
від типу і кількості ЗЛ з урахуванням того, що тракт Е1 має швидкість 2048
кбіт/с, забезпечуючи при цьому 30 інформаційних канальних інтервалів:
для ЗЛ
однобічної дії (наприклад, між ОПС і РАТС-J):
Кількість
ГТ округлюють до найближчого більшого.
4.
Розрахунок кількості обладнання на ОПС типу 5ESS
Абонентські лінії безпосередньо
включаються в інтегральний блок АЛ ISLU,
який входить до складу SM.
В кожен ISLU
можна включити до 1024 індивідуальних аналогових або цифрових АЛ:
В SM
може бути до 8 ISLU или RISLU, но
при цьому загальне число АЛ для SM не повинно
перевищувати 5120, тому:
. Розробка структурної схеми
Архітектура 5ESS
базуєтся на трьох головних елементах: комутаційних модулях SM,
модулях зв’язку СМ, модулях управління і експлуатації АМ.
Комутаційний модуль SM
- основна одиниця нарощування ємності системи. До SM
підключають абонентські і зовнішні, відносно 5ESS,
з’єднувальні лінії, він виконує більшість функцій по обслуговуванню викликів.
Модуль зв’язку СМ забезпечує
комутацію каналів між SM
і комутацію пакетів для обміну управляючими повідомленнями між процесорами SM
або SM
и АМ.
Програмне управління є розподіленим
і забезпечується потужними 32-розрядними мікропроцесорами. Але ті функції
управління, для яких економічно доцільна централізація, виконує модуль
управління і експлуатації АМ. Він забезпечує: вибір шляхів з’єднання в модулі
СМ; розподіл загальних ресурсів системи; збереження повного програмного
забезпечення і загальних даних; збереження і обробку статичної інформації,
зокрема аварійних і тарифних даних, автоматичне діагностування і реконфігурація
обладнання АМ і СМ; доступ до системи адміністративного і експлуатаційного
персоналу.
Рисунок 6.1 - Функціональна
схема 5ESS
Висновок
Тип з’єднувальних ліній визначається
з економічної точки зору та технічними можливостями мережі. Між аналоговими
РАТС використовуються лінії однобічної дії в залежності від відстані між
станціями. Якщо довжина ЗЛ менше, ніж 1,5 км, то використовуються
трьохпроводові ФЗЛ, якщо від 1,5 до 10 км, - двохпроводові ФЗЛ, якщо більше,
ніж 10-15 км - ІКМ тракти.
Виділяють два класи в
телекомунікаційних системах зв’язку(комутації). Це аналогові і цифрові системи.
В аналогових системах всі процеси
(прийом, передача, зв’язок) грунтуються на аналогових сигналах. Прикладів таких
систем безліч: телевізійне мовлення, радіо, телефонна комутація (зв’язок).
В цифрових системах всі процеси
виникають від цифрових (дискретних) сигналів. Прикладами є - сучасні об’єкти
зв’язку, цифрова телефонія, цифрове телебачення.
З’єднувальні нитки павутини -
магістралі, які представляють собою набір цифрових каналів комутації (зв’язку)
глобального і локального масштабу. Звернення до цих каналів дозволено різним
державним структурам, підприємствам бізнесу, приватним користувачам. Якість
передачі і зв’язку відповідно дуже високе.
Перелік посилань
1. Кирпач Л.А., Срібна
І.М. Методичний посібник для виконання курсового проекту з дисципліни
„Проектування комутаційних систем” для студентів денної та заочної форм
навчання спеціальності ІМЗ.-К., 2010.
2. Стеклов В.К., Беркман Л.Н.
Проектування телекомунікаційних мереж. Київ, «Техніка», 2009р.- 790ст.
. (2.26)
. (2.27)
,
навантаження до РАТС - J дорівнює: 
,
.
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(2.28)
(Ерл)
(2.29)
(Ерл)
(2.30)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(2.31)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(2.32)
(Ерл)
,
- мінімальна доступність;
- середня доступність;
- навантаження на ПЛ одного
комутатора каскаду А, для якого
.
;
;
- середня доступність;
.
, (3.1)
- розрахункове
значення навантаження;
= 1,19 і 
= 7,5 -
коефіцієнти, значення яких наведені в таблиці [2].
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
. (3.2)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(Ерл)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
; (3.3)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
(ЗЛ)
.
.
