Курсовая работа (т): Проектування АТСЕ типу EWSD на МТМ-5

Проектування АТСЕ типу EWSD на МТМ-5

Курсова робота

з дисципліни: «Проектування комутаційних систем»

Проектування АТСЕ типу EWSD на МТМ-5

Вступ

телекомунікаційний аналоговий цифровий зв’язок

Виділяють два класи в телекомунікаційних системах зв’язку(комутації). Це аналогові і цифрові системи.

Аналогові системи передачі і зв’язку (комутації)

В аналогових системах всі процеси (прийом, передача, зв’язок) грунтуються на аналогових сигналах. Прикладів таких систем безліч: телевізійне мовлення, радіо, телефонна комутація (зв’язок).

Цифрові системи передачі і зв’язку (комутації)

В цифрових системах всі процеси виникають від цифрових (дискретних) сигналів. Прикладами є - сучасні об’єкти зв’язку, цифрова телефонія, цифрове телебачення. Еволюційний процес переходу від аналогових систем до цифрових зв’язаний:

1.      ера нових технологій, відповідно в техніці все більше розповсюджуються мікропроцесорні технології обробки сигналів;

2.      створюється високошвидкісна павутина цифрових телекомунікаційних мереж.

З’єднувальні нитки павутини - магістралі, які представляють собою набір цифрових каналів комутації (зв’язку) глобального і локального масштабу. Звернення до цих каналів дозволено різним державним структурам, підприємствам бізнесу, приватним користувачам. Якість передачі і зв’язку відповідно дуже високе.

Переваги цифрових систем передачі і обробки даних над аналоговими системами:

1.      надійність передачі даних , також висока перешкодостійкість;

2.      зберігання даних на найвищому рівні;

.        зав’язана на обчислювальній техніці;

.        мінімізація виникнення помилок при обробці, передачі, комутації (зв’язку) даних;

Завдання на курсовий проект

Міська телефонна мережа з п’ятизначною нумерацією (МТМ-5) обслуговує центр міста і складається з трьох РАТС:

-    РАТС-2, координатної системи (КС), типу АТСК, ємністю 7000 індивідуальних номерів і 100 таксофонів;

-        РАТС-3, КС, типу АТСК-У, ємністю 10000 індивідуальних номерів і 50 таксофонів;

         РАТС-4, цифрової системи (ЦСК), типу EWSD, ємністю 9000 індивідуальних номерів і 160 таксофонів.

Частка квартирних ТА на КС дорівнює 0,5. Відстані від РАТС - 2 до РАТС - 3 і 4 складають L_2-3 = 5 км і L_2-4 = 7,5 км відповідно. Вузол спеціальних служб знаходиться у приміщенні РАТС - 3. У місті працює АМТС типу EWSD.

Для вилученого мікрорайону впроваджується ЦСК типу 5ESS. Вона складається з опорної станції (ОПС), ємністю 14000 номерів, з них 150 таксофонів, і однієї підстанції (ПС), ємністю 2000 номерів, з них 150 таксофонів. Підстанція розміщується в будинку РАТС - 2.

Частка квартирних ТА на ОПС і ПС дорівнює 0,9. Відстань від ОПС до РАТС - 2 складає L_0-2 = 11 км.

1. Розробка структурної схеми МТМ

Цифровізація МТМ здійснюється впровадженням ЦСК методами «накладення» ЦСК на існуючу аналогову мережу і «цифровими островами», коли ЦСК працює в одному мікрорайоні. У курсовому проекті передбачається використовувати перший метод, тобто встановити ОПС в одному з районів міста і включити в неї виносний комутаційний модуль, що виконує роль підстанції, яка розміщена у будинку РАТС-2.

Відстані між РАТС визначаються методом трикутника в масштабі 1см= 1 км.

Тип з’єднувальних ліній визначається з економічної точки зору та технічними можливостями мережі. Між аналоговими РАТС використовуються лінії однобічної дії в залежності від відстані між станціями. Якщо довжина ЗЛ менше, ніж 1,5 км, то використовуються трьохпроводові ФЗЛ, якщо від 1,5 до 10 км, - двохпроводові ФЗЛ, якщо більше, ніж 10-15 км - ІКМ тракти.

ЗЛ між між ЦСК і аналоговими РАТС - цифрові, при цьому на аналоговій РАТС установлюється напівкомплект ІКМ для переходу з цифрового сигналу на аналоговий.

ЗЛ між цифровими станціями - двосторонньої дії цифрові типу Е1.

Нумерація МТМ залежить від кількості РАТС і ємності мережі. Так як проектована ОПС має ємність, більшу за 10 000, то доцільно використовувати змішану нумерацію (на ОПС - шестизначну, а на існуючій мережі - п’ятизначну).

2. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень. У завданні прийняті три категорії:

-    абоненти ділового сектору - категорія 1;

-        абоненти квартирного сектору - категорія 2;

         універсальні таксофони - категорія 3.

Структурний склад абонентів по категоріям для існуючих РАТС визначаємо в залежності від частки абонентів квартирного сектору, так як таксофони виділені в окрему групу. Тому

 , (2.1)

, (2.2)

де  - частка абонентів квартирного сектору;

 - кількість абонентів індивідуальних;

,  - кількість абонентів по категоріях - ділового і квартирного секторів відповідно.

N_ІД2 = (1-0,5)Ч7000 = 3500 (аб.)

N_ІК2 = 0,5Ч7000 = 3500 (аб.)

N_ІД3 = (1-0,5)Ч10000 = 5000 (аб.)

N_ІК3 = 0,5Ч10000 = 5000 (аб.)

N_ІД4 = (1-0,5)Ч9000 = 3150 (аб.)

N_ІК4 = 0,5Ч9000 = 4500 (аб.)

N_ІДО = (1-0,8)Ч14000 = 2800 (аб.)

N_ІКО = 0,8Ч14000 = 11200 (аб.)

N_ІДП = (1-0,8)Ч2000 = 400 (аб.)

N_ІКП = 0,8Ч2000= 1600 (аб.)

Структурний склад для ЦСК визначаємо за винятком універсальних таксофонів. Кількість індивідуальних телефонів дорівнює:

, (2.3)

N_ОІ = 14000-250 = 13750 (аб.)

N_ОІC = 2000-100 = 1900 (аб.)

Знаючи кількість індивідуальних ТА, визначаємо кількість абонентів ділового та квартирного секторів, користуючись формулами (2.1) та (2.2). При цьому  заміняємо на .

Прогнозоване абонентське навантаження визначаємо у годину найбільшого навантаження (ГНН). У таблиці додатку 2 наведено значення питомих абонентських навантажень для ранкової ГНН - місцевого вихідного , місцевого вхідного  і міжміського вихідного  і вхідного .

Інтенсивності навантажень на ЦСК:

, (2.4)

У_В.АБ.2 = 3500Ч0,074+3500Ч0,025+100Ч0,09 = 452 (Ерл)

У_В.АБ.3 = 5000Ч0,074+5000Ч0,025+50Ч0,09 = 500 (Ерл)

У_В.АБ.4 = 4500Ч0,074+4500Ч0,025+90Ч0,09 = 454 (Ерл)

У_В.АБ.О = 2800Ч0,074+11200Ч0,025+250Ч0,09 =510 (Ерл)

У_В.АБ.П = 400Ч0,074+1600Ч0,025+100Ч0,09 = 79 (Ерл)

, (2.5)

У_Вх.АБ.2 = 3500Ч0,07+3500Ч0,023 = 326 (Ерл)

У_Вх.АБ.3 = 5000Ч0,07+5000Ч0,023 = 465 (Ерл)

У_Вх.АБ.О = 2800Ч0,07+11200Ч0,023 = 454 (Ерл)

У_Вх.АБ.П = 400Ч0,07+1600Ч0,023 = 65 (Ерл)

, (2.6)

У_МВ.АБ.О = 2800Ч0,01+11200Ч0,001+250Ч0,05 = 52 (Ерл)

У_МВ.АБ.П = 400Ч0,01+1600Ч0,001+100Ч0,05 = 11 (Ерл)

. (2.7)

У_{МВх.АБ.О} = 2800Ч0,008+11200Ч0,001 = 34 (Ерл)

У_{МВх.АБ.П} = 400Ч0,008+1600Ч0,001 = 5 (Ерл)

Значення місцевих навантажень розраховуються для всіх станцій мережі, а міжміських - лише для проектуємої (ОПС і ПС).

Навантаження до спецслужб визначаємо як частку інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

, (2.8)

де =0,3…0,5 - частка навантаження, що направляється до спецслужб.

У_В.СП.2 = 0,3Ч452 = 136 (Ерл)

У_В.СП.3 = 0,3Ч500 = 150 (Ерл)

У_В.СП.4 = 0,3Ч454 = 137 (Ерл)

У_В.СП.О = 0,3Ч153 = 153 (Ерл)

У_В.СП.П = 0,3Ч24 = 24 (Ерл)

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося:

. (2.9)

У_{Вих.АБ.2} = 452-32 = 420 (Ерл)

У_{Вих.АБ.3} = 500-45 = 455 (Ерл)

У_{Вих.АБ.4} = 454-41 = 168 (Ерл)

У_{Вих.АБ.О} = 510-34 = 476 (Ерл)

У_{Вих.АБ.П} = 79-5 = 74 (Ерл)

По отриманим даним необхідно побудувати схему розподілу навантаження на ЦСК. Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти  менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом , значення якого залежить від виду зв'язку:

, , (2.10)

де - середня тривалість заняття АЛ (додаток 2),

- середня тривалість слухання сигналу станції, рівна 3 с,

 - час встановлення з'єднання, = 0,

 - час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА.

q_В = (63-12)/63 = 0,81

Для імпульсного способу (ДКШІ) =1,5хn с, а для частотного способу (DTMF)  ⁼ 0,4хп с, де п - число цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. У КП всі ТА з набором ДКШІ.

= 3+9+0 = 12 с

При вихідному зв’язку приймається n=5 або n=6 у залежності від значності нумерації. Так як у нашому випадку змішана нумерація, визначаємо середньозважене значення п:

, (2.11)

де  - частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією. Величина  дорівнює:

, (2.12)

де  і  - загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією.

р₅ = (6000+8000+7000)/(6000+8000+7000)+(14000+2000) = 0,7

n = 0,7Ч5+(1-0,7)Ч6 = 5,3

При вихідному міжміському зв'язку величина п дорівнює:

, (2.13)

де  = 0,6, = 0,3, = 0,1 частки викликів при зоновому міжміському і міжнародному зв'язку відповідно. Тому:

n = 0,6 x 9 + 0,3 х 11+0,1 х 14= 10,1.

Коефіцієнт  дорівнює:

,               (2.14)

де  визначається з таблиці додатку 2.

q _МВ = (77-9)/77 = 0,9

Для спецслужб час довідки = 30 с, а число цифр, що набираються, дорівнює двом, таким чином, =+ 1,5 х n = 3 + 1,5 х 2 = 6 с. Величина q_СП дорівнює:

=0,8.        (2.15)

При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі, як при місцевому, так і при міжміському зв'язку, тому =1.

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок  роблять з урахуванням типу станції:

-для координатної РАТС при прийомі номера кодом МЧК (=2 с):

. (2.16)

 (Ерл)

 (Ерл)

 (Ерл)

Вихідне від аналогових АТС навантаження:

. (2.17)

 (Ерл)

(Ерл)

 (Ерл)

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

, (2.18)

 (Ерл)

 (Ерл)

, (2.19)

 (Ерл)

 (Ерл)

, (2.20)

 (Ерл)

, (2.21)

 (Ерл)

 (Ерл)

, (2.22)

 (Ерл)

 (Ерл)

. (2.23)