Контрольная работа: Основні завдання та напрями соціальної політики в Україні

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам


Таблиця 4

Прожитковий мінімум за 2014 рік в Україні

Період дії

Січень - червень

Липень-вересень

Жовтень-грудень

для працездатних осіб

1218 гpивень

1250 гривeнь

1301 гривня

для непрацездатних осіб

949 гpивeнь

974 гpивeнь

1014 гpивeнь


Прожитковий мінімум визначається на основі так званого кошика споживача.

Кошик споживача - вартість стандартного набору товарів та послуг масового вживання середнього споживача в конкретній країні в певний час.

Більш правомірною та науково обґрунтованою категорією є мінімальний споживчий бюджет, що забезпечує нормальне відтворення робочої сили працездатних і нормальну життєдіяльність непрацездатних громадян.

Мінімальний споживчий бюджет - це законодавчо встановлена в державі середньодушова місячна вартість набору продуктів харчування, непродовольчих товарів, оплати необхідних послуг, ліків, предметів побуту, в тому числі й довготривалого користування, задоволення в установлених межах культурних потреб, розрахованих на підставі науково обґрунтованих норм і нормативів з урахуванням національних особливостей.

У фінансово-економічних умовах, які склались в розвитку нашої держави, мінімальний споживчий бюджет може використовуватись лише як орієнтир, до якого потрібно поступово, в міру можливості, підтягувати рівень доходів низькооплачуваних категорій населення.

Соціальний захист та соціальна допомога населенню

Соціальний захист - це система економічних, соціальних, правових, організаційних заходів, яка надає працездатним громадянам відповідні умови для поліпшення свого добробуту за рахунок особистого трудового внеску, а непрацездатним та соціально-уразливим верствам працездатного населення - гарантії у користуванні суспільними фондами споживання, пряму матеріальну підтримку, зниження податків.

На рис. 2 представлено структуру системи соціального захисту в Україні.

Рис. 2. Система соціального захисту в Україні.

У сучасних умовах система державного соціального захисту виконує такі функції: соціальні виплати і соціальне обслуговування одиноких, старих, інвалідів та інших подібних категорій. Вони засновані на принципі турботи держави про соціально незахищених членів суспільства, а також благодійності. Окрім того, соціальний захист повинен поширюватися на всі категорії населення через систему соціальних гарантій, що являють собою механізм довгострокової дії, передбачені законом зобов’язання держави, спрямовані на реалізацію конституційних прав громадян.

Основою державних соціальних гарантій є мінімальні соціальні стандарти - установлені законодавством країни норми і нормативи, які закріплюють мінімальний рівень соціального захисту. Взаємозв’язані державні соціальні стандарти застосовуються у сфері: оплати праці; пенсійного забезпечення; освіти; охорони здоров’я; культури; соціального обслуговування; житлово-комунального обслуговування.

Згідно з Конституцією України право громадян на соціальний захист гарантується і забезпечується державним соціальним страхуванням.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування можна класифікувати за такими видами: пенсійне страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричиняє втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

З метою забезпечення соціального захисту населення в Україні створено:

Пенсійний фонд;

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

Фонд загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Соціальна допомога - це заходи, які стосуються всього населення і являють собою допомогу, як правило, короткочасного характеру і надається людям, які потрапили в екстремальні життєві ситуації, що потребують додаткових витрат.

В Україні діють такі види надання державної соціальної допомоги: цільова соціальна допомога непрацездатним громадянам з мінімальними доходами; адресна допомога сім’ям з дітьми; адресні безготівкові субсидії на покриття оплати житлово-комунальних послуг та ін.

У разі надання перших двох видів соціальної допомоги береться до уваги середній подушний дохід сім’ї. Отримати допомогу мають право ті сім’ї і особи, чиї доходи нижчі від нормативів. Щомісячну грошову допомогу на прожиття мають право громадяни, які отримують пенсії, окрім дітей, які отримують пенсії в разі втрати годувальника. Розмір грошової допомоги непрацездатним громадянам визначається як різниця між фактичним рівнем доходу та нормативним. Одиноким непрацездатним громадянам надається також адресна допомога у натуральному вигляді (продукти харчування, одяг та взуття). Адресні безготівкові субсидії на покриття оплати житлово-комунальних послуг надаються тим сім’ям, витрати яких на ці цілі перевищують 15 % сукупного сімейного доходу.

Висновок

Найважливішим завданням соціальної політики в Україні є ліквідування бідності та забезпечення стабільного зростання рівня життя населення. Реалізація цієї мети на даному етапі здійснюється шляхом державної політики регулювання і розподілу доходів.

Державна політика доходів полягає в перерозподілі їх через держбюджет шляхом диференційованого оподатковування різних груп одержувачів доходів і соціальних виплат.

Побудова Україною ефективної соціально-орієнтованої ринкової економіки в умовах відсутності достатніх фінансових ресурсів вимагає від держави формування ефективної системи соціального захисту населення та впровадження соціальних гарантій населенню країни у формі соціального страхування і соціальних допомог.

Соціальне страхування - найважливіший елемент у системі соціального захисту населення. До його складу входять такі форми: пенсійне, медичне, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття.

Основою державних соціальних гарантій є мінімальні соціальні стандарти, такі як мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія тощо.

Політика України в сфері зайнятості включає державні заходи щодо регулювання ринку праці, забезпечення ефективної зайнятості населення і запобігання безробіттю.

На жаль, сучасна ситуація, що склалась в Україні, свідчить про недосконалість соціальної політики. Продовжується розшарування та збідніння населення, поглиблення диференціації доходів, зростає рівень безробіття тощо, тому конче необхідним є перегляд пріоритетів і відповідна трансформація політики. Але на здійснення ефективної соціальної політики в Україні потрібні значні матеріальні кошти,яких в державі катастрофічно не вистачає.

Література

1. Гриненко А. М. Соціальна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003. - 309 с.

. Манів З.О. Луцький І. М., Манів С. З. Регіональна економіка: Навчальний посібник. - Львів: Магнолія 2006, 2007. - 640 c.

. Соціальна економіка: Навчальний посібник / Кол. авт. О. О. Бєляєв,

М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. - К.: КНЕУ, 2005. - 196 с.

. Соціальна економіка: Опорний конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей / Укл. Н. В. Рябцева. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2010. - 142с. соціальна політика дохід споживчий

. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: Теорія і практика : Навчальний посібник. - 2-ге вид., переробл. і доп. - К.: ВМУРОЛ «Україна», 2008. - 574 с.

. Уманців Ю.М., Міняйло О.І. Механізм економічної політики: Навчальний посібник. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. - 436 с.

. Фединець Н.І., Миронов Ю.Б., Гонська М.Р. Соціологія ринку: Навчальний посібник. - Львів: Видавництво ЛКА, 2011. - 226 с.

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=871064