Коло завдань індивідуального обслуговування досить широке: допомога у визначенні тематики, виборі конкретної літератури, обговорення прочитаного з метою визначення й формування читацьких інтересів і уточнення запитів, виховання культури читання, надання допомоги в пошуку й ознайомленні з інформаційними джерелами й довідниками.
Універсальним способом індивідуального обслуговування є індивідуальна бесіда із читачами бібліотеки. Вона виступає як самостійний спосіб, а також присутня у всіх інших способах індивідуального бібліотечно- інформаційного обслуговування
Спосіб індивідуального інформування полягає в постійному оповіщенні фахівців про нову літературу за їх профілем, як про ту, що надійшла до бібліотеки, так і про виявлену за інформаційними джерелами.
Важливе місце в ряді інших способів індивідуальної роботи належить довідково-інформаційному обслуговуванню (ДІО). Воно являє собою виконання разових запитів читачів шляхом надання їм довідок. В останні роки чітко проявляються тенденції розвитку ДЮ. До них відносяться використання при виконанні довідок сукупних інформаційних ресурсів, а не тільки ДБА даної бібліотеки. Крім того, тематичні довідки все частіше стають проміжним, а не кінцевим результатом обслуговування. Бібліограф складає список публікацій, а читач одержує добірку повних текстів необхідних матеріалів (тематичну добірку) або дайджест. І, нарешті, у загальному обсязі запитів зростає питома вага фактографічних.
Фронтальне бібліотечно-інформаційне обслуговування будується таким чином, щоб задовольнити культурно-інформаційні потреби, які характерні для більшості користувачів і "некористувачів" бібліотеки. Таке обслуговування допомагає залучити їхню увагу до бібліотеки, читанню, конкретній книзі.
Групові й фронтальні заходи повинні проводитися так, щоб поставлені питання і їхнє розкриття були зрозумілі й цікаві й тим, хто добре знає рекомендуємо книгу, і тим, хто вперше знайомиться з нею. Орієнтирами для організації групового обслуговування є реально функціонуючі (вчителі, підприємці) або умовно об'єднані (аматори поезії, збирачі поштових марок) групи читачів; для фронтального - всі користувачі бібліотеки й "некористувачі", що проживають у районі її діяльності, - так звана читацька аудиторія бібліотеки.
Та сама інформація може стати об'єктом розгляду, як на груповому заході, так і на фронтальному. Але розкриватися вона буде по-різному. На груповому заході, що охоплює невелику кількість людей, з'являється можливість більш глибоко розкрити книгу з урахуванням інтересів більшого числа присутніх; на фронтальному заході - охопити більшу кількість представників різних груп, але розкрити тільки ті сторони, які однаково їм цікаві. Груповий захід вимагає тривалої підготовки, але тоді, коли треба швидше познайомити з інформацією, краще використовувати фронтальний захід, який готовити легше, ніж груповий. Треба відмітити, що твердої "прив'язки" того або іншого способу масового обслуговування тільки до групової або тільки до фронтальної роботи не існує.
1.3 Бібліотечні інформаційні послуги
Бібліотечна інформаційна послуга - це конкретний результат бібліотечного обслуговування (надання інформації), що задовольняє певну потребу користувача бібліотеки.
Користувач звертається в бібліотеку із запитом, по якому він хотів би:
одержати інформацію про певну книгу, журнал, газетну статтю, нормативно-правовий документ, відеофільм і т.і.;
інформацію про літературу по темі, що його цікавить;
конкретні фактичні відомості;
інформацію про заходи бібліотеки й можливості участі в них;
консультацію по самостійній роботі з літературою, пошуку документів у ДБА, оформленню списків літератури й т.і.
Обслуговування користувачів, яке використовує інформаційні технології, суттєво відрізняється від традиційного:
користувачу стають доступні світові інформаційні ресурси;
традиційне обслуговування вимагає, щоб користувач безпосередньо прийшов до бібліотеки, а нове обслуговування - саме приходить до користувача ( в дім, на службу ), тобто створюються індивідуальні умови використання інформації;
традиційне обслуговування орієнтує користувача головним чином на документи, а нове - також на тексти ( розкриваючи їх, надаючи концептографічну, кон'юнктурну інформацію);
збільшуються категорії віддалених від бібліотеки користувачів - "віртуальні користувачі", характерною особливістю яких є висока інформаційна культура.
Свою інформаційну потребу читач формує у вигляді словесного запиту, що не завжди адекватно передає зміст потреби. Тому вміння уточнити невизначені читацькі запити є обов'язковим компонентом професійної підготовки бібліотекаря.
Предметом бібліотечної послуги можуть бути: документи або їхні копії; бібліографічна інформація (уточнений бібліографічний опис, списки, покажчики літератури); факт або добірка фактів; тематичні добірки й дайджести (фрагменти текстів всіляких документів, виявлені й скомпоновані відповідно за змістом й логікою читацького запиту); консультації, що полегшують читачам самостійний пошук інформації, роботу із традиційними й електронними документами й т.д..
Різні інформаційні потреби користувачів бібліотеки задовольняються за допомогою відповідних їм бібліотечних послуг. Тому можна стверджувати, що бібліотечно-інформаційне обслуговування - це система взаємозалежних між собою бібліотечних послуг. [25, с.178]
Послугою називається лише той результат, що задовольнив певні потреби.
В останні роки в практиці роботи бібліотек всіх країн почали використовуватися платні послуги. їх введення є складною проблемою й
вимагає враховувати специфіку діяльності кожної конкретної бібліотеки. При цьому професійне бібліотечне співтовариство виходить із того, що бібліотеки, орієнтовані на реалізацію безкоштовного обслуговування на основі рівності доступу всіх до інформації незалежно від віку, етнічної приналежності, віросповідання, статі, мови або соціального статусу. До обов'язкових безкоштовних бібліотечних послуг відносяться:
надання інформації про наявність у бібліотеці конкретного документа;
надання інформації про склад бібліотечного фонду через систему каталогів і інші форми бібліотечної інформації;
консультаційна допомога в пошуку й виборі джерел інформації;
відкриті перегляди літератури, тематичні виставки в приміщенні бібліотеки;
надання читачам у тимчасове користування документів з бібліотечних фондів, у читальних залах і на абонементі.
Платними стають головним чином ті послуги, які вимагають додаткових, не забезпечуваних державою матеріальних витрат, пов'язаних з використанням копіювально-множительної техніки, комп'ютерних мереж зв'язку, звертання до комерційних баз даних і т.д.
З точки зору ресурсів, використаних для надання послуг, розрізняють обслуговування на базі тільки власного фонду й ДБА і послуги із залученням сукупних інформаційних ресурсів суспільства. Останні займають все більше місце, незмірно розширюючи можливості бібліотек і підвищуючи їхній престиж. Однак найчастіше саме такі послуги бібліотеки змушені робити на платній основі.[15, С.23]
Розділ II. Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек
2.1 Електронний каталог
Електронний каталог (ЕК) - це бібліотечний каталог у машиночитаємій формі, що працює в реальному режимі часу й наданий у розпорядження користувачів. У закордонній практиці замість терміна "Електронний каталог" застосовується абревіатура ОРАС, що розкривається як загальнодоступний каталог, що працює в режимі реального часу.
ЕК забезпечує доступ до ресурсів каталогу не тільки користувачам даної бібліотеки, але й віддаленим клієнтам.
Сучасним вимогам відповідає ЕК, що забезпечує: о введення бібліографічних записів у діалоговому й пакетному режимах з
віддалених або локальних терміналів; о редагування бібліографічних записів і, при необхідності, видалення їх з ЕК;
о пошук інформації в діалоговому або пакетному режимі по разових
запитах і виборче поширення інформації; о друкування бібліографічних даних у вигляді каталожних карток, бібліографічних покажчиків, звітів за управлінською інформацією й ін.; о можливість обміну інформацією з іншими бібліографічними базами даних, у тому числі й підключення до мережі Інтернет, Електронний каталог - це візитна картка бібліотечного сайта. Сам сайт створюється практично заради нього. Без цього ресурсу всі зусилля з розкриття можливостей бібліотеки фактично зводяться нанівець.
Введення бібліографічної інформації в ЕК відбувається за допомогою форматів каталогізації, призначених для перетворення бібліографічних записів у форму, зручну для обробки на ЕОМ. Формат визначає правила запису інформації в комп'ютері, внутрішню структуру даних, а також знаки й коди, за допомогою яких бібліографічні записи розділяються й ідентифікуються. У комп'ютерній технології формат виконує ті ж функції, що й ГОСТ 7.1 -2003 при складанні бібліографічного запису для ручних каталогів. [6, с.2]
ЕК являє собою бібліографічну базу в машиночитаємій формі, що включає елементи бібліографічного запису, інформаційно-пошукову мову для відображення змісту документів і елементи, що вказують адресу зберігання документа (шифри або сігли бібліотек). Наявність у базі даних цих елементів дозволяє ЕК виконувати функції всіх видів каталогів: о по призначенню - читацького, службового, топографічного; о по способу угруповання - алфавітного, систематичного й предметного; о по виду відображених документів - на книги, статті й ін..
Крім масиву бібліографічних записів у пам'яті ЕК можуть перебувати "бази знань", що містять словники інформаційно-пошукових мов: авторитетні файли імен авторів, найменувань організацій, предметних рубрик і ін., за допомогою яких здійснюється авторитетний контроль при введенні бібліографічних записів в ЕК і проведення пошуку інформації.
Багатоаспектне відображення бібліотечного фонду в ЕК дає можливість проводити пошук інформації за будь-якими елементами бібліографічних записів, у тої числі й за тими, які не можуть бути використані при пошуку в традиційних каталогах, наприклад, по індексах, за роком видання й по будь-якій комбінації ознак.[18, С.73-82,26]
Необхідно мати чітке уявлення про існування локальних та Інтернет- каталогів, які ще називають онлайновими. Перші - призначені для читачів бібліотеки , які у залах каталогів або читальному можуть скористатися допомогою чергового консультанта. В Інтернет-каталогах консультанта немає тому наявність допомоги ("Help"), де пояснюють принципи роботи даного каталогу, є вкрай необхідною.
Повнота видачі інформації, точність пошуку і рівень комфортності роботи є головними критеріями ресурсу, стандартними показниками якості будь-якої пошукової системи.
Основними носіями інформації в ЕК є дискети, жорсткі диски (вінчестери), компактні оптичні диски - CD- ROM, CD-WORM, DVDі ін. Компакт-диски можуть містити не тільки текстову інформацію, але й відео зображення, звуковий супровід (мову або музику) і ін. мультімедійні засоби. Маючи велику інформаційну ємність, сумісністю з персональними комп'ютерами, оптичні диски є надійним довговічним засобом зберігання й пошуку інформації.
Найбільші бібліотеки світу, такі як Британська бібліотека, Бібліотека Конгресу США, Національна бібліотека Франції, Національна парламентська бібліотека Японії, маючи великий досвід використання й організації ЗК, постійно займаються його вдосконаленням. [1, 2, 5] Цей вид послуг, надаваний користувачам, як у стінах бібліотеки, так і за її межами, має тенденцію постійного відновлення, удосконалення й впровадження новітніх технологій.
Останні п'ять років на сторінках професійних видань України, Росії, Білорусії з'явилося чимало статей по даній тематиці. Активне вивчення ефективності використання ЗК, його пошукових можливостей, з урахуванням досвіду конкретної бібліотеки, дає можливість коректувати технологічні потоки, обираючи найбільш пріоритетні напрямки. [11, 17, 20 ]
У Національній бібліотеці України ім. В І. Вернадського в рамках відомчої теми "Інформаційні технології в мережі інноваційної діяльності наукової бібліотеки" продовжене дослідження ефективності використання ЗК. Здійснюється постійне спостереження за технікою роботи користувачів ЗК, виробляється збір даних про найбільш активні категорії користувачів, аналізуються динаміка їхніх інформаційних потреб і ступінь задоволення, вивчається вплив фонових факторів на тематику інформаційних запитів. Це дає можливість визначити закономірності еволюції читацьких потреб і розробити рекомендації щодо вдосконалення пошукових можливостей ЗК, політику комплектування фондів і розширення спектра послуг.
2.2 Мережі Інтернет в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні
Наприкінці XX ст. в умовах комп'ютеризації бібліотек, розвитку комп'ютерних мереж зв'язку з'являється новий (комп'ютерний) різновид «віддалених» читачів. Вони "входять" у бібліотеку через мережі Інтернет.
Ресурси мережі Інтернет дозволяють більш повно задовольняти інформаційні потреби користувачів, покращити їх бібліотечно-інформаційне обслуговування, забезпечити всім громадянам рівний доступ до світових інформаційних ресурсів.[10, С.171]
Дослідження ринку Інтернету свідчать про те, що Інтернет в Україні входить у нову фазу. Збільшення кількості його користувачів сприяє швидкому зростанню і розвитку сегментів ринку інформаційних технологій, так чи інакше пов'язаних з Інтернетом.
Розширюється і соціальний склад користувачів. Якщо на початковому етапі розвитку в основному це були фахівці в галузі техніки, наукові працівники, співробітники і студенти вузів, діяльність яких була пов'язана з комп'ютерами, то сьогодні цими послугами користуються і для бізнесових потреб, ділового та особистого спілкування, а також з метою отримання інформації як наукового, так і побутового характеру. Крім цього, Інтернет використовується у пізнавально-розважальних цілях представниками найрізноманітніших верств населення.
Сьогодні ми достатньо багато уваги приділяємо питанням інформаційних та телекомунікаційних технологій і ролі бібліотек у побудові інформаційного суспільства. Фактично зараз без Інтернету не реалізується жодна з функцій великих бібліотек, зокрема обслуговування, комплектування, каталогізація чи зберігання.
Навіть таке традиційне поняття, як „комплектування фондів", набуло нового значення. Зростає кількість користувачів, зацікавлених у виданнях в електронній формі, частка яких з кожним роком суттєво збільшується. Це пов'язано з тим, що задовольнити інформаційні потреби користувачів великих бібліотек лише наявними у них виданнями на традиційних носіях нині вже неможливо.
Електронні ресурси мають багато переваг, про котрі знають усі. З метою їхнього ефективного використання бібліотеки об'єднуються у консорціуми.
Учасники проекту ?,Інтас" створили консорціум, до якого увійшли понад 200 бібліотек. [23, с. 5] Таким чином, розуміння необхідності об'єднання ресурсів, включаючи і грошові, дедалі більше поширюється серед бібліотек України і стає їхньою практикою.