План
Вступ
Розділ 1. Бібліотечно-інформаційне обслуговування
.1 Сутність бібліотечно-інформаційного обслуговування
.2 Основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування
.3 Бібліотечні інформаційні послуги
Розділ II. Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек
.1 Електронний каталог
.2 Мережі Інтернет в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні
.3 Бібліотечні сайти
.4 Мобільний зв'язок-нова можливість інформаційного обслуговування
.5 Перспективи модернізації обслуговування по МБА
Розділ III. Впровадження нових технологій в роботу бібліотек України
.1 Інноваційні процеси в роботі публічних бібліотек
.2 Нові можливості інформаційного обслуговування в бібліотеках для дітей та юнацтва
.3 Бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами
Висновки
Використана література
інформаційне обслуговування бібліотека інноваційний
Вступ
Актуальність теми Запровадження у повсякденну практику інформаційних технологій, створення інформаційних ресурсів на електронних носіях, розвиток Інтернету спричинили в останнє десятиріччя кардинальні зміни і відкрили грандіозні перспективи в галузі інформаційного обслуговування. Використання нових технологій для інформаційно- бібліотечного обслуговування користувачів стає звичайним напрямком діяльності бібліотек. Це дозволяє перейти на якісно новий рівень обслуговування, підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів. Інформатизація як інтелектуально- гуманістична перебудова всієї життєдіяльності людини й суспільства на основі більш повного використання інформації як ресурсу розвитку різко підвищила значимість формування інформаційної культури людини. Особлива, унікальна роль у формуванні інформаційної культури належить бібліотеці. Бібліотеки надають своїм користувачам інформацію, яка розповсюджує передові ідеї, створює основу для навчання, розвитку особистості і тим самим забезпечує людині свободу життєвого вибору.
Напевне, саме в цьому полягає зв'язок бібліотек з навколишнім середовищем, з тим, що ми називаємо „інформаційним суспільством". Бібліотеки прагнуть і мають всі підстави для того, щоб зайняти в ньому достойне місце й гідно виконати почесну місію служіння цьому суспільству.
Мета дослідження - теоретичне обґрунтування нових та перспективних напрямків бібліотечно-інформаційному обслуговуванню на основі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.
Для досягнення визначеної мети необхідно було виконати такі завдання:
)розкрити сутність і основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування та інформаційних послуг;
)дослідити і проаналізувати введення електронного каталогу в бібліотечне обслуговування;
)вивчити можливості Інтернет-сервісного комунікаційного середовища, як технологічної бази обміну інформацією;
)розглянути необхідність розкриття бібліотеками власних ресурсів на бібліотечних сайтах;
)проаналізувати переваги -технологій в інформаційному обслуговуванні;
)висвітлити перспективні тенденції розвитку міжбібліотечного абонементу;
)дослідити впровадження нових технологій у бібліотечно- інформаційного забезпечення користувачів публічних, дитячих бібліотек та людей з особливими потребами.
Об'єкт дослідження - бібліотечно-інформаційне обслуговування на основі комп'ютених технологій.
Предмет дослідження - методичні та користувацькі аспекти розвитку комп'ютерних технологій у сфері бібліотечного обслуговування.
Історіографія питання - 3 кінця 1990-х років у зарубіжних та українських фахових виданнях виникає все більше публікацій, які свідчать, що бібліотекарі активно включилися в процеси бібліотечної автоматизації та побудови комп'ютерних бібліотечних систем і мереж. Місія сучасних бібліотек виражається, на думку фахівців (2,8,10,11), у забезпеченні вільного доступу до світових ресурсів інформації.
Посилення соціальної значимості бібліотечної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства відзначають у своїх роботах О.І. Земсков (16), М.Я. Дворкина (15), Р. Фірсов (28), Е.И. Кузьмін (19) і багато хто інші. Питання участі бібліотек у становленні інформаційного суспільства широко обговорюються не тільки в бібліотечному середовищі (23,27), але й на урядовому (11,19), а також міжнародному (1,2,5) рівнях. Я.Л. Шрайберг (16) відводить бібліотекам центральне місце при створенні цивільного суспільства на шляху входження в інформаційне. При всьому різноманітті думок автори одностайно визнають, що бібліотека як соціальний інститут покликаний виконувати свою посередницьку функцію для всіх видів інформаційних видань і бути активною в наданні допомоги всім громадянам по навігації в усе зростаючому обсязі цієї інформації, забезпечуючи рівний і вільний доступ до інформації всім громадянам.
Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
У вступі висвітлено актуальність дослідження, мета, предмет, завдання дослідження, історіографія питання.
У першому розділі "Бібліотечно-інформаційне обслуговування" розкрито сутність і основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування та інформаційних послуг.
У другому розділі "Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек" розглянуто введення електронного каталогу, можливості Інтернету, розкриття власних ресурсів на бібліотечних сайтах, переваги \Л/АР-технологій, тенденції розвитку міжбібліотечного абонементу у бібліотечному обслуговуванні.
У третьому розділі "Впровадження нових технологій в роботу бібліотек України " висвітлено інноваційні процеси в роботі з інформаційного забезпечення користувачів публічних, дитячих бібліотек та людей з особливими потребами публічних.
У висновках висвітлені основні напрямки та проблеми розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на базі нових технологій.
Розділ І. Бібліотечно-інформаційне обслуговування
. Сутність бібліотечно-інформаційного обслуговування
Бібліотечно-інформаційне обслуговування - це діяльність, здійснювана спеціально створеними для цієї мети структурними підрозділами бібліотеки, які надають користувачам бібліографічну й фактографічну інформацію, самі документи або їхні копії, складають аналітичні огляди та інші бібліотечні послуги, що забезпечують задоволення духовних, виробничих, освітніх і інших потреб.
Обслуговування є провідною функцією сучасних бібліотек, що підкоряє, змінює й направляє роботу всіх підрозділів, а також здійснювані ними технологічні процеси, формує образ бібліотеки в очах населення й, в остаточному підсумку, визначає її місце в суспільстві й сферу соціального впливу.
Термін "бібліотечне інформаційне обслуговування" на сьогоднішній час не розкриває всього змісту різноманітної діяльності, що здійснює бібліотека для задоволення потреб користувачів в інформації. Автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності, яка є одним з основних проявів процесу інформатизації суспільства в цілому, забезпечує своєчасний і швидкий доступ користувачів до джерел інформації, одночасно підвищуючи ефективність операцій обслуговування читачів шляхом їх модернізації. В процесі розвитку системи інформаційних комунікацій сформувалось три види бібліотечно-інформаційного обслуговування:
документне бібліотечне обслуговування (читачам видають необхідні їм первинні документи);
фактографічне обслуговування (конкретні фактичні дані, які вилучаються з первинних документів і надаються у вигляді відомостей);
концептографічне обслуговування (аналітичні довідки, які формуються з інтерпретованої інформації первинних документів і містять в собі оцінку поданих матеріалів).
Для читачів складаються тематичні і аналітичні добірки й дайджести, що сполучають ознаки бібліотечного, фактографічного й концептографічного обслуговування. Тому цей комплексний процес вірніше називати бібліотечно-інформаційним обслуговуванням (БІО).
Включення фактографічного інформаційного обслуговування до складу БІО пояснюється тим, що фактографічні довідки в бібліотеках виконуються тільки методом бібліографічного пошуку в традиційних і електронних джерелах інформації. Відповідальність бібліотеки за точність фактографічної інформації обмежена змістом і якістю цих джерел. Компетентність бібліотекаря поширюється на уточнення запиту читача, розробку стратегії пошуку фактографічних відомостей, уміння задіяти новітні довідкові видання, фактографічні БД, а якщо буде потреба й інші джерела. Але відповідальність за правильність, вірогідність і актуальність фактичних даних, відбитих у цих джерелах, бібліотекар не несе.
Комплектування фонду, обробка документів, створення ДВА, використання електронних інформаційних ресурсів повинні будуватися гак, щоб забезпечувати безперебійну роботу відділів обслуговування. Вивчення ж діяльності відділів обслуговування допомагає коректувати, виходячи з обліку поточних і перспективних потреб користувачів і "некористувачів" бібліотеки, роботу всіх інших її підрозділів.
Користувач бібліотеки - це окрема особа або організація, що звертається до її послуг. Тут маються на увазі як користувачі, які перебувають фізично в сфері обслуговування бібліотеки, так і ті, хто "входить" у неї через локальні мережі або за допомогою Інтернет і яких бібліотекар не знає особисто, а лише обслуговує їхні адресні дані на своїх серверах. Цей термін не скасовує поняття "читач". Користувач бібліотеки може бути відвідувачем виставки, учасником заходу, одержувачем довідки й т.д. Головне ж завдання бібліотеки - це формування з користувача справжнього читача. Тому справедлива формула: "у бібліотеці все починається з читача й вертається до нього". [25, с.168]
У визначенні практичної стратегії бібліотечно-інформаційного обслуговування важливу роль грають наукові принципи й нормативні установки.
Принцип диференційованого підходу до користувачів бібліотеки на основі їх вивчення. Суть цього принципу полягає в тому, що сила впливу книги зростає, якщо вона адресується не читачеві взагалі, а певній людині, максимально відповідає його читацькій підготовці, потребам і інтересам. Бібліотекар має справу з користувачами, що розрізняються за віком, професією, освітою, психологічному складу й іншим особливостям. Ці й інші якості особистості впливають на вибір книг і характер їх читання, і виходить, інформаційне обслуговування кожного читача в кожному конкретному випадку буде неоднаковим. Реалізація цього принципу ставить перед бібліотекарями завдання вивчати користувачів і "некористувачів" бібліотеки й на цій основі вести з ними роботу. Кінцева мета - "кожному читачеві його книгу, кожній книзі - її читача".
Принцип систематичності в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні полягає в тому, що тільки створення чіткої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування забезпечує успіх читацької діяльності.[7] Даний принцип діє на взаємозалежних рівнях бібліотечної й читацької діяльності:
бібліотечно-інформаційне обслуговування повинне розвиватися як невід'ємна частина всієї системи бібліотечної діяльності конкретної бібліотеки;
кожний окремий рекомендаційний і інший бібліотечний акт повинен бути органічним елементом системи бібліотечно-інформаційного обслуговування.
В рамках вивчення якості бібліотечного обслуговування та його відповідності запитам читачів Донецькою ОУНБ проведено дослідження "Читач ОУНБ. Якій бути сучасній бібліотеці?". Основним методом дослідження було визначення якості обслуговування та мети відвідання користувачами бібліотеки для одержання необхідної інформації.
Дослідження показало, що інформаційне обслуговування читачів фондами бібліотеки - можна вважати ефективним лише за умов максимально повного задоволення їх інформаційних потреб і запитів, а основною передумовою цього є правильно сформовані фонди, що відповідають потребам і запитам та каталоги, які всебічно розкривають фонди. Реалізація дослідження в бібліотечному середовищі можлива за умов комплексного впровадження новітніх технологій з орієнтацією на інтеграцію внутрішніх та зовнішніх інформаційних ресурсів. [8,9,30]
Мета відвідання бібліотеки
Також необхідно підкреслити, що ефективність і цілеспрямованість бібліотечно-інформаційного обслуговування на кожному етапі розвитку суспільства багато в чому залежить від того, наскільки чітко розроблена національна доктрина країни (розкрита її вища ідея, проблеми, пріоритети, цінності, тобто духовне поле ідеалів і цінностей сучасного суспільного розвитку) і як вона сприйнята бібліотекарями бібліотек. Це основне правило розкрите Дж. Широй: "...Мета бібліотеки напряму залежить від цілей самого суспільства. Не один бібліотекар не зможе чітко визначити мету, до якої йому варто прагнути, якщо його країна не впевнена, у якому напрямку вона рухається; коли люди твердо знають, до якої мети вони прагнуть, стає очевидним й мета бібліотеки". [25, с. 169]
1.2 Основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування
Робота бібліотеки одержує безпосередній вихід на користувачів через три взаємозалежних, що доповнюють один одного напрямки: індивідуальне, групове й фронтальне бібліотечно-інформаційне обслуговування. Другий і третій напрямки традиційно називають масовим бібліотечно-інформаційним обслуговуванням.
Для реалізації цілей індивідуального й масового бібліотечно- інформаційного обслуговування використовуються різні способи. Кожний з них має свою чітку спрямованість, що виражається в специфічних можливостях, так чи інакше, вирішувати конкретне інформаційне й виховне завдання. Інформаційне завдання полягає в передачі інформації про літературу, надання фактів, орієнтації читача у фонді й ДБА бібліотеки або електронних ресурсах. Виховна - виробляє й розвиває в читачеві творчі навички, ініціативність, організованість, інтерес до участі в бібліотечних заходах. Єдність цих двох сторін допомагає здійснювати рекомендацію книги, спрямовану на духовний розвиток читача або його виробничу діяльність, розкривати можливості бібліотек, формувати інформаційну культуру.[12, С.38]
Індивідуальне бібліотечно-інформаційне обслуговування - процес, що забезпечує безпосереднє й систематичне спілкування бібліотекаря з одним або одночасно декількома читачами, що враховує особистісні особливості кожного. Останнє необхідно для того, щоб читач отримав "свою" інформацію, тобто доступну йому за рівнем культури, що відповідає його інтересам і реальним потребам, що враховує індивідуально-психологічні особливості й можливості.