Статья: Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею

Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею

В.Г. Коритнянська

Анотація

У статті наведено результати мікологічного дослідження повітря у тринадцяти приміщеннях фондосховища Миколаївського обласного краєзнавчого музею і п'яти музейних предметів із його зібрання. Встановлено, що кількісні показники заспореності повітряного середовища в усіх приміщеннях фондів відповідають загальноприйнятим для музейних приміщень санітарним нормам (не більше 10 колонієутворювальних одиниць на чашку Петрі). Ідентифіковані з проб повітря мікроскопічні гриби належали до 17 видів, більшість з яких звичайні для повітряного середовища житлових і музейних приміщень та відомі як активні деструктори творів мистецтва.

Ключові слова: мікроскопічні гриби, мікологічне дослідження, повітря, приміщення, музей.

Вступ

Пристосованість приміщень багатьох музеїв до «музейних потреб» та їх незадовільний стан через відсутності належного фінансування призводить, зазвичай, до появи і розвитку в них мікроскопічних грибів. Згадані організми, завдяки високій пластичності ферментних систем, здатні пошкоджувати різноманітні субстрати, в тому числі і матеріали - складові творів мистецтва (деревина, шкіра, папір та ін.), музейне обладнання та конструктивні елементи будівель музею (стіни, відкоси вікон та ін.).

Поширення мікроскопічних грибів тягне за собою низку негативних наслідків, а саме:

1) незворотного, фізичного знищення усіх або окремих складових субстрату через їх механічне і біохімічне пошкодження. У разі, якщо субстратом є твір мистецтва, можливе зменшення або втрата міцності основи, втрати та осипи ґрунту і фарбового шару, деструкція лакової плівки й ін.;

2) ушкоджений мікроміцетами субстрат є джерелом контамінації інших пам'яток, музейного обладнання та конструктивних елементів будівлі музею;

3) будь-які активні осередки розвитку мікроскопічних грибів (навіть нетривалі або незначні за площею!) потребують проведення дезінфекції, яка через негативний вплив на твір, здоров'я людини та оточуюче середовище є вкрай небажаною;

4) значна кількість мікроскопічних грибів, здатних уражувати твори мистецтва, музейне обладнання і внутрішні поверхні музейних приміщень, належать до групи умовно-патогенних видів грибів - збудників мікозів, продуцентів токсинів і алергенів;

5) візуально помітні ознаки мікологічного ураження (нальоти, пігментні плями та ін.) спотворюють твір мистецтва і призводять до втрати ним експозиційного вигляду [1, с. 237; 2, с. 12; 3, с. 2-33; 4, с. 10].

Отже, наявність осередків розвитку мікроміцетів у приміщеннях музеїв сприятиме появі та (або) збільшенню чисельності цих організмів. Враховуючи вищенаведене, зрозуміло, що проведення мікологічних досліджень у музейних приміщеннях є бажаним, якщо мова йде про профілактику мікологічних пошкоджень, та негайним і обов'язковим - у разі їх наявності. Одеська філія Національного науково-дослідного реставраційного центру України співпрацює з музеями Південного регіону країни 35 років. Фахівці філії здійснюють техніко-технологічні дослідження, консервацію і реставрацію творів мистецтва, проводять мікологічне й ентомологічне обстеження творів та музейних приміщень.

Мікологічне обстеження здійснюється за листом-клопотанням від музею і, в залежності від потреби, може включати дослідження мікобіоти повітря, осередків деструкції будівельних матеріалів, обстеження творів мистецтва та музейного обладнання. Миколаївський обласний краєзнавчий музей (далі по тексту - МОКМ) розміщений в одному з відремонтованих будинків історико-архітектурного комплексу «Старофлотські казарми (1830-і рр.). Зібрання музею налічує понад 250 т. одиниць різних груп зберігання («Археологія», «Тканини», «Документи», «Фотографії», «Ботаніка», «Природа» та ін.) [5, с. 231; 6, с. 2]. У червні 2017 року було проведено мікологічне обстеження тринадцяти приміщень фондосховищ музею.

Обстеження здійснювали за схемою :

1. огляд загального стану приміщення (оцінювання його санітарного стану, виявлення осередків деструкції будівельних матеріалів, місць протікань тощо);

2. ознайомлення з журналом реєстрації показників температури і відносної вологості повітря (якщо такий наявний);

3. проведення мікологічного дослідження (відбір проб, посів на живильне середовище в чашки Петрі та ін.).

Результати огляду загального стану досліджених приміщень

Система припливно-витяжної вентиляції у приміщеннях фондосховищ музею відсутня. Природна вентиляція обмежена, неорганізований повітрообмін здійснюється переважно за рахунок інфільтрації та ексфільтрації повітря через зовнішні стіни приміщень, відчинені вікна та двері. Спостереження за параметрами повітряного середовища (контроль температури і відносної вологості повітря) ведеться в окремих приміщеннях за допомогою морально застарілих приладів, які не проходять регулярну повірку. Запах цвілі в усіх обстежених приміщеннях відсутній. Осередки деструкції стін та місця протікання не виявлені. Спостерігається значне перевантаження окремих приміщень фондосховища та зберігання пам'яток у штабелях (у приміщеннях групи зберігання «Художня»), на стінах і безпосередньо на підлозі (в приміщеннях групи зберігання «Художня», «Археологія», «Метал-деревина». За свідченнями зберігачів музею, в окремих приміщеннях температура повітря взимку сягає 8-10°С, влітку - понад 40°С. У сховищі групи зберігання «Зброя» на поверхні музейних предметів і приладдя періодично спостерігається розвиток безбарвних грибних нальотів (на момент обстеження - не виявлені).

Показники температури та відносної вологості повітря

Заміри температури і відносної вологості повітря здійснювали за допомогою цифрового термогігрометра Т-02. На час обстеження показники температури і відносної вологості повітря у приміщеннях фондосховищ становили:

- температура - від 24,4 до 26,9°С;

- відносна вологість повітря - від 48 до 55%.

Мікологічне дослідження

Проведено дослідження мікобіоти повітря у приміщеннях:

1. сховище групи зберігання «Зброя»: 2 поверх, кім. № 83;

2. сховище групи зберігання «Тканини»: 2 поверх, кім. № 73, № 79;

3. сховище групи зберігання «Художня»: 2 поверх, кім. № 84 - «Твори темперного та олійного живопису», № 87 - «Твори з кераміки»;

4. сховище групи зберігання «Зоологія»: 3 поверх, кім. № 116 «Чучела»;

5. сховище групи зберігання «Документи»: 1 поверх, кім. № 51;

6. сховище групи зберігання «Метал-деревина»: 1 поверх, кім. № 50, № 52, № 53 та № 54;

7. сховище групи зберігання «Археологія»: 3 поверх, кім. № 117, № 118.

Крім того, здійснено мікологічне дослідження п'яти пам'яток із фондів музею:

1. альбом товариства Миколаївських заводів та верфей. 1911 р.;

2. скляний посуд, оплетений лозою. с. Константинів- ка, Арбузинського р-ну Миколаївської області. I половина XX ст., К-872;

3. фотоплакат Миколи Аркаса. 1948 р., НИМ/х-179;

4. муляж персика;

5. фрагмент кінської упряжі.

Всі твори (окрім муляжу персика) ізольовані в бокс, де піддаються опроміненню УФ-лампи. Дослідження мікобіоти повітря та музейних пам'яток проводили за загальноприйнятими методиками [7, с. 378-379], ідентифікацію мікроскопічних грибів здійснювали за допомогою вітчизняних і закордонних визначників [2; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16].

Результати мікологічного дослідження повітря

Мікробна заспореність повітря у приміщеннях фондосховища музею на момент дослідження становила: за кількістю грибних колонієутворювальних одиниць (КУО) Колонієутворювальні одиниці - пропагули мікроорганіз-мів (окремі клітини, спори, конідії, конідійники, фрагменти мі-целію та ін.), здатні до проростання і утворення на поживному середовищі колонії. - від 0 до 9 на ч. Петрі, бактеріальних - 2-6 За винятком точок відбору проб «7в» в кім. № 51 та «10 а» в кім. № 53. Кількість бактеріальних КУО /ч. Петрі становила в них 15 і 10, відповідно, та пов'язана, вірогідно, з роботою співробіт-ників музею під час проведення дослідження..

Таблиця 1. Видовий склад мікобіоти повітря фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею

Всього з проб повітря вилучено 17 видів мікроскопічних грибів, Mycelia sterilia і бактерії (табл. 1). Більшість виявлених мікроміцетів належали до класу Hyphomycetes (14 видів з 8 родів), класи Euascomycetes і Basidiomycetes були представлені двома та одним видом, відповідно. За кількістю видів домінували роди Alternaria і Aspergillus (3 види), роди Cladosporium і Penicillium налічували два види, інші - один вид.

Отже, санітарно-гігієнічний стан повітря у приміщеннях МОКМ був задовільним та відповідав загальноприйнятим для музейних приміщень санітарним нормам (не більше 10 КУО на чашку Петрі) [3, с. 34]. Більшість із виявлених мікроміцетів - широко розповсюджені в навколишньому середовищі та є звичайними для повітряного середовища житлових і музейних приміщень. У той же час, практично всі вони (переважно види з родів Alternaria, Aspergillus та Cladosporium) відомі як активні деструктори різноманітних творів мистецтва [2].

Виявлений у повітрі багатьох приміщень музею Penicillium tardum Thom (домінував в усіх точках відбору проб у сховищі групи зберігання «Зброя» та вилучався з проб повітря в інших фондосховищах на другому поверсі музею (частота трапляння 20-40%) відомий як деструктор полімерних матеріалів та виробів із них. За умов підвищених показників відносної вологості повітря - активний агент запліснявіння зброї, військової форми й обладнання (гриби цього виду здатні розвиватися за широкого діапазону температури повітря: 6-34°С) [11, с. 200; 12, с. 175].

Отже, не виключено, що поява нальотів на зброї і музейному приладді у сховищі групи зберігання «Зброя» пов'язана з розвитком саме цього виду. Крім нього, появу і розвиток мікологічного ураження (навіть при незначних та короткочасних коливаннях відносної вологості повітря в бік підвищення, особливо в умовах нульової рухливості повітря!) можуть спричинити й деякі виявлені в інших приміщеннях фондів МОКМ види грибів : Eurotium pseudoglaucum Malloch. et Cain, Penicillium spр., Aspergillus versicolor (Vuill.) Tirab. тощо.

Результати мікологічного дослідження пам'яток

1. Альбом товариства Миколаївських заводів та верфей. 1911 р.

Результати візуального огляду: на палітурці, форзацах та аркушах альбому численні, різні за розміром, часто наскрізні пігментні плями фіолетового, брунатно-червоного, сірого і чорного кольорів. Пам'ятка має сліди патьоків, окремі аркуші альбому зцементовані. Деструкція грибами зв'язувального призвела до втрати фізико-хімічних властивостей паперу.

Проби відбиралися із чорних плям на палітурці, виконаної з тканини (проба «А»; 8 повторів); різних за кольором й розміром пігментних плям на першому аркуші альбому (проба «Л»; 8 повторів); різних за кольором й розміром пігментних плям на аркуші всередині книжкового блоку (проба «сер»; 8 повторів).