КОМЕРЦІЙНИЙ АРТБУК: ВИОКРЕМЛЕННЯ ТЕРМІНУ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОДУКТУ
артбук комерційний явище стиль
Мільчевич С.І., Жук Н.Б.
Національний університет «Львівська політехніка»
Анотація. У статті досліджено явище артбуків, його витоки та зміни в ході історії, пояснюється суть суперечності цього поняття, а також виокремлюються комерційні артбуки як піджанр, описуються його стилістичні особливості, доводиться право на існування терміну. Досліджено становлення та суперечності терміну «артбук», простежено історію артбуку як важливого явища мистецтва ХХ століття, виокремлено окремий вид артбука, а саме - комерційний та виконано глибший його аналіз, досліджено зміни його крізь призму часу і визначено стильові особливості на основі закордонних зразків. Виконана спроба привернути увагу до явища комерційних артбуків та артбуків в цілому, пояснені перспективи розвитку та наведені пропозиції вирішення проблеми недостатньої обізнаності з явищем артбуків у вітчизняному контексті.
Ключові слова: артбук, книга художника, комерційний артбук, концептуальне мистецтво, книговиробництво.
Milchevych Serhiy, Zhuk Nataliia
Lviv Polytechnic National University
Commercial artbook: specification of the term and stylistic features of the product
Summary. The article examines the phenomenon of artbooks, its origins and changes through the history, explains the contradictions of this concept, as well as highlights commercial artbooks as a subgenre, describes its stylistic features, proves its right to exist. The formation and contradictions of the term "artbook" are examined, as well as the history of artbook as an important art phenomenon of the twentieth century is traced, a separate type of artbook is singled out, namely - commercial and its deeper analysis, its changes through the prism of time, as well as stylistic features are explored based on foreign samples, starting from «livre d'artiste» phenomenon. The unique features of artbooks and the available excursion into history and the reasons of the mentioned features are listed here. Explained is the problem of the complete absence of the term "commercial artbook" in the Ukrainian context and the lack of any research that would shed light on the isolation of this term and could lead to the formation of a commercial artbook as a separate type of artbook. Arguments in support of the separation of commercial artbook as a subgenre are given, a digression into the history of this type of artbook, which echoes the history of iconic films; the history of such a phenomenon as concept art is mentioned as it deeply influences the commercial artbook and is, to a large extent, inseparable from the phenomenon of commercial artbooks. An excursion into history is made and changes of a commercial artbook under the influence of time are described. Finally, a number of foreign products of commercial artbooks were analyzed in order to highlight the stylistic features of this product and complete a number of arguments in support of this subgenre. There number of reasons for the importance of getting acquainted with the commercial artbook of the Ukrainian audience are depicted. In conclusion, an attempt has been made to draw attention to the phenomenon of commercial artbooks and artbooks in general, the prospects for development are explained and proposals for solving the problem of insufficient awareness of the phenomenon of artbooks in the Ukrainian context are presented.
Keywords: artbook, artist's book, commercial artbook, concept art, book production.
В артбуках нерідко переосмислюється поняття тексту як носія інформації, замість цього, він постає графічним символом, необхідним для підтримки композиційних рішень на сторінках. Кожен об'єкт стає допоміжним інструментом художника у спробі донести певне естетичне повідомлення. Книги художників можуть бути створені для того, щоб зробити мистецтво доступним людям поза формальними контекстами галерей чи музеїв.
Артбуки сформувалась як окремий жанр, з своєю власною історією, яка тільки частково пов'язана з історією популярного мистецтва. У той же час, жанр артбуків все ще залишається малодослідженим та часто недооціненим вітчизняними мистецтвознавцями - побутують супер. Постановка проблеми. Сучасне середовище характеризується все більшою візуалізацією, що знаходить відображення в усіх аспектах нашого життя, і, очевидно, найбільш дотичні до цього сфери мистецтва та дизайну. Мистецький синтез стає дедалі популярнішим і необхіднішим, вербальний текст все частіше доповнюється візуальними образами, що покращують саме сприйняття тексту, та, нерідко, переростають в окремі самостійні одиниці, поступово витісняючи, а іноді навіть повністю замінюючи текст. Саме «на межі образотворчого мистецтва, дизайну та літератури» [2] постає такий жанр як артбук (або ж «книга художника»). Книгу такого типу «видозмінює саме художник, а не письменник, створюючи продукт сучасного візуального
Суперечки щодо визначення терміну точаться не одне десятиліття в колах науковців, літераторів та мистецтвознавців. Однак, ці дискусії в колах наших співвітчизників поодинокі, і причина такої тенденції прозаїчна - недостатня поінформованість та необізнаність з явищем артбуків в цілому.
Серед артбуків можна виділити два найголовніші види: мистецькі об'єкти та, запропоноване у цій статті, визначення, - комерційні артбуки. До першого виду відносять книги-об'єкти, які постають дуже концептуальними та оригінальними, «форма, матеріал, процес виготовлення техніка подачі - усе відрізняється від звичного стандарту. Книжки вишивають, випікають із тіста, шиють на машинці, випалюють на дереві...».
Ці книги кидають виклик усталеній формі книги та постають окремими скульптурними одиницями. До комерційних артбуків належать збірники візуальних рішень та стилю певних кінофільмів, відеоігор, анімаційних фільмів та книжки-новели художників-ілюстраторів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Перший вид артбуків досліджується мистецтвознавцями та викликає інтерес у критиків, в мистецьких та літературних колах точаться суперечки про визначення терміну в літературознавчому аспекті і, загалом, тема артбуків як мистецьких об'єктів є відносно дослідженою. На противагу, феномену жанру комерційних артбу- ків майже не присвячено наукових праць іноземних науковців, вітчизняними же дослідження даного жанру ніколи не проводилось, попри все більшу і більшу його популярність серед читачів.
Так, із наявних статей про артбуки в цілому, можна виділити статтю С. Підопригори «Артбук у просторі літератури» [2], де авторка здійснила спробу розмежування популярних визначень арт-бука та розглянула із літературознавчої точки зору даний феномен. Авторка простежила історію становлення терміну, знайшла та проаналізувала нечисленні, але все ж наявні вітчизняні книги художників та, головне, відзначила варіативність форми артбука та численні синоніми терміну, які все ж не тотожні до терміну артбук, а є його важливими піджанрами. Так, у статті згадується термін «фотороман» [2] - продукт, створений для того, щоб пояснити ідею або ж задумку фільму; також присутня заувага щодо перехрещення двох термінів: фотороман та артбук.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Тут варто зауважити, посилаючись на авторку Йоганну Друкер та її книгу «The Century of Artist's Books» [1] в якій глибше досліджується явище та історія артбуків, що термін охоплює надзвичайно широкий спектр творів: починаючи з різноманітних технік їх створення та закінчуючи зовсім унікальним зовнішнім виглядом.
Однак, проблемою є цілковита відсутність терміну «комерційний артбук» в українському контексті та відсутність будь-яких досліджень, які б проливали світло на питання виокремлення цього терміну і могли б спричинитись до становлення комерційного артбуку як окремого виду артбуків.
Мета статті - дослідити явище артбуків, його витоки та зміни крізь призму історії, пояснити суть суперечності цього поняття, а також виокремити комерційні артбуки та вказати на їх стилістичні особливості, довести цим право на існування такого піджанру артбуків. Необхідно виконати ряд завдань: дослідити становлення та суперечності терміну «артбук», простежити історію артбуку як важливого явища мистецтва ХХ століття, виокремити окремий вид артбука, а саме - комерційний, та глибше проаналізувати його: дослідити зміни його крізь призму часу і визначити стильові особливості на основі закордонних зразків. Як наслідок, привернути увагу до явища комерційного артбуку та до його проблематики.
Виклад основного матеріалу. Художники впродовж століть активно займаються друком та книговиробництвом, але немає сумнівів, що артбук - це стиль, що виник і стрімко розвинувся саме у ХХ столітті. Фактично, можна стверджувати, що книга художника є найважливішою і головною формою мистецтва минулого століття [1]. Артбуки були присутні у кожному великому мистецькому жанрі: чи то літературному, чи художницькому, і поставали унікальним засобом для реалізації творів всієї безлічі авангардних, експериментальних та незалежних мистецьких колективів, внесок яких визначив форму художньої діяльності ХХ століття. У той же час книга художника сформувалась як окремий жанр, з своєю власною історією, яка тільки частково пов'язана з історією популярного мистецтва. Однією з унікальних особливостей жанру артбуків є те, що вони, з одним загальноприйнятим мистецтвознавцями винятком (збірка «Пісні невинності» Вільяма Блейка 1757-1827), насправді не існували у їх нинішньому вигляді до ХХ століття. Визначення терміну «артбук» залишаються невиразними, незважаючи на його популярність і серед творців, і серед споживачів.
Доволі просто стверджувати, що артбук - це книга, створена як оригінальний витвір мистецтва, а не відтворення уже існуючого твору. А також, що це книга, яка поєднує формальні засоби її реалізації та виробництва зі своїми тематичними чи естетичними питаннями [1]. Але це визначення викликає лише більше запитань, аніж дає відповідей: Що таке «оригінальний» твір мистецтва? Чи повинен це бути унікальний твір? Чи мусить це бути унікальним виданням, чи може бути й серійним? З авторством художника, який має ідею? Або лише в тому випадку, якщо художник займається усією роботою - друком, живописом, палітуркою, фотографією чи іншим? Незважаючи на те, що ці питання стосуються лише деяких аспектів визначення книги художника, вони демонструють наявність нагальних питань, які все ще залишаються без чітких відповідей.
Суперечки навколо визначення терміну «арт- бук» у колах закордонних та навіть вітчизняних науковців точаться десятиліттями через цю багатогранність та постійну змінність артбука як явища [7], та, справді, всі сходяться на тому, що цей термін важко чітко окреслити [2]. Згідно визначення в статті авторства Бідун А.В. [4], артбук - «це багатозначний термін», і він стосується як «інноваційних книжкових видань зі спільним авторством художника і видавця» [4], так і «одиничних немасових продуктів, ключова ознака яких - унікальність» [4]. Тобто, узагальнено, термін охоплює: видані спільними зусиллями редактора й художника - тобто видання, узгоджені видавництвом і видані певним тиражем; а також унікальні видання, з малою кількістю копій, а також допускається видання примірників, де кожен різниться одне від одного через ручне виготовлення та неможливість створити два однакові продукти.
Згідно визначення англійського історика мистецтва Стефана Бері, артбук - «це книги або подібні до книг предмети, остаточний вигляд яких визначила праця саме художника (не редактора)» [3], термін стосується феномену, коли книга виступає твором мистецтва сама по собі.
Це останнє визначення претендує на найбільш вдале для опису цілого жанру через його загальність, у порівнянні з іншими. У науковому контексті виділяють також інші терміни, пов'язані смисловим зв'язком із визначенням «артбук». Серед цих слів: книга художника (artist's book), книга-об'єкт (англомовне book objects), мистецька книга (book art), та інші, які не мають українських відповідників та існують виключно в іншомовному середовищі - «livre d'artiste», «livre de peintre» [2].
Книга-об'єкт описує книжки часто з елементами інтерактивності, видані в невеликій кількості примірників, які служать об'єктами сучасного мистецтва, що виходить за рамки галерей чи виставок, і стає доступнішим для пересічних читачів. Тут варто зауважити варіативність матеріалів, з яких виготовляють книжки-об'єкти та варіабельність самої форми книги: від класичного варіанту до химерних тривимірних композицій, які книгами назвати складно, проте вони підпадають під визначення «книга-об'єкт».
Однак, термін «артбук» домінує з-поміж інших за популярністю [7], і, він також претендує на найвідповідніше звання для даного жанру: визначення є найбільш загальними, у порівнянні з ним усі інші виявляються фрагментарними та занадто різняться одне від іншого, що недопустимо для загального визначення жанру. Говорячи про загальність, важливо зазначити, що у визначенні «артбук» присутні спільні риси з усіма іншими термінами, що використовуються як синоніми або слова-замінники, тоді як в цих термінах є акцент на певні стильові особливості, різні для кожного наступного терміну. Так, якщо йдеться про під-жанри, то усі ці визначення претендують на таке звання саме через наявність описаних стильових особливостей. Усі вони існують і видаються до сьогоднішніх днів, окрім вищезгаданого терміну «livre d'artiste», але саме з ним нерозривно пов'язана історія артбука в цілому.
Цей термін увійшов до лексикону у Франції 1890-х років, звертаючись до відомих постатей в мистецтві того часу: Амбруаза Воллара - французького арт дилера, який наймав художників для ілюстрування видань, і згодом друкував ці художні роботи в друкованих виданнях; та Даніеля Анрі Канвейлера, який почав випускати книги на десять років пізніше [1]. Ця тенденція охопила й інших видавців, що побачили можливість успішно продавати розкішні видання, які носили ім'я відомих та перспективних митців (Канвейлер, так само як і Воллар, співпрацювали з Аполінером, Пікассо та іншими кубістами). Традиції livre d'artiste передував тренд вишуканих видань, що мали всі якості жанру: великий формат, віртуозний якісний друк, тонка палітурка, використання рідкісних матеріалів, текстів або ж зображень,- усе це давно усталена частиною видавничої індустрії, що служила маркерами вишуканого і дорогого ринку. Livre d'artiste скористались ринком візуального мистецтва, який виріс у XIX столітті разом з іншими ринками розкоші, розширеними завдяки зростанню промисловості, нагромадженню капіталу, та освіченому вищому середньому класу з апетитом на мистецькі товари, орієнтовані на споживача. Ринок для таких книг був розроблений як розширення ринку живопису, рисунку та скульптури [1]. Канвейлер цілком усвідомлював, що створює надзвичайно вигідні для продажу книги, базуючись на славі та популярності художників, чиєю роботою він послуговувався.
Однак, якщо для видавців ці книги були привабливими частково як новий товар, для художників вони були чудовою й, іноді, єдиною можливістю створювати роботи. Це могло включати, до прикладу, роботу з друкарськими станками або ж нові для митців теми, яка не знайшли відображень в звичному мистецькому процесі. Серед художників, чиї роботи ілюстрували ранні видання livres d'artistes, були одні з найбільш знаних та талановитих митців XX століття, їхні імена назавжди закарбувались в історії мистецтв, а престиж галерей визначається наявністю їхніх робіт: Анрі Матіс, П'єр Боннар, Жуан Міро, Макс Ернст і Пабло Пікассо. На підставі цього, можемо стверджувати, що такі книги були справді витворами якісного мистецтва, однак цим вони й обмежуються. Livres d'artistes не можна вважати артбуками.