Зміст
Вступ
. Хімічний склад і харчова цінність м’яса
.1 Види і класифікація м’яса
. Механічна кулінарна обробка м'яса
.1 Кулінарне розбирання і обвалювання яловичої туші
2.2 Сортування і кулінарне використання частин м’яса
.3 Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш
.4 Приготування натуральних м’ясних напівфабрикатів з яловичини
.5 Напівфабрикати з баранини, телятини, свинини натуральні
.6 Приготування січеної маси і напівфабрикатів
.7 Напівфабрикати з м’ясної котлетної маси
.8 Обробка поросят, кроликів і диких тварин
Висновок
Використана література
Вступ
М'ясо належить до найважливіших продуктів харчування, як джерело повноцінних білків, а також жирів, мінеральних, екстрактивних речовин і деяких вітамінів. За допомогою м'яса і м'ясних продуктів світові потреби в білку тваринного походження задовольняються приблизно на 27,4%.
Харчова цінність м'яса визначається його хімічним складом, енергетичною цінністю, смаковими властивостями і рівнем засвоюваності. Найбільш важливою складовою частиною м'яса є білки, тому що основна частка їх представлена повноцінними, легкозасвоюваними протеїнами, які використовуються організмом людини для побудови своїх тканин.
М'ясо добре поєднується з різними харчовими продуктами, тому з нього можна приготувати велику кількість різноманітних страв.
При виготовленні
страв з м'яса застосовують всі види теплової обробки: варіння, брезирування,
смаження, тушкування та запікання.
1. Хімічний склад і харчова цінність
м’яса
М’ясо і м’ясні продукти - важливі продукти харчування, оскільки містять усі необхідні для організму людини речовини: білки - 16-21%, жири - 0,5-37, вуглеводи - 0,4-0,8, екстрактивні речовини - 2,5- 3%, мінеральні речовини - 0,7-1,3, ферменти, вітаміни - А, О, РР, групи В.
Сировиною для виробництва м’яса і м’ясних продуктів є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, дикі тварини, кролі, коні.
М’ясо - це сукупність м’язової (50-60%), сполучної (10-12%), кісткової (9-32%), жирової тканин у їх природному співвідношенні і залишкової кількості крові.
Хімічний склад і анатомічна будова різних тканин неоднакова, тому властивості і харчова цінність м’яса залежать від їх кількісного співвідношення в туші, що, в свою чергу, залежить від виду і породи тварин, їх статі, віку і вгодованості.
М’язова тканина - основна їстівна частина, яка складається з окремих довгих тонких волокон, вкритих тонкою напівпрозорою оболонкою (сарколемою). Найніжніше м’ясо з м’язових волокон, розміщених вздовж хребта. Його використовують для смаження. М’язи шиї, черева і нижніх кінцівок мають щільну грубоволокнисту будову. Його варять, тушкують, а також з нього готують січену масу. М’язова тканина містить повноцінні білки: міозин, міоген, актин, міоглобін, міоглобулін, міоальбулін, які легко засвоюються організмом. Білок міоглобін забарвлює м’ясо в червоний колір. При взаємодії з киснем повітря міоглобін змінює забарвлення від світло- до темно-червоного. Білок добре розчиняється у воді, тому заморожене м’ясо розморожують тільки на повітрі. Міоген міститься в м’язах і м’ясному соку, він зсідається при температурі 55-66°С. Крім білків м’язова тканина містить жири, вуглеводи (глікоген) і мінеральні речовини (солі кальцію, фосфору, заліза, натрію). Глікоген (тваринний крохмаль) відкладається в м’язах і печінці. Він є запасною речовиною для поповнення крові глюкозою. Після забою тварини глікоген відіграє важливу роль при дозріванні м’яса.
Сполучна тканина з’єднує окремі тканини між собою і з скелетом (плівки, сухожилки, суглобові зв’язки, хрящі, окіст) і містить неповноцінні білки - колаген і еластин.
У холодній воді колаген набухає, а при нагріванні з водою переходить у розчинний глютин, який при застиганні утворює драглі і засвоюється організмом людини.
Еластин дуже стійкий проти нагрівання, в гарячій воді він тільки набухає. Чим більше в м’ясі колагену й еластину, тим воно твердіше, а його харчова цінність нижча.
Основою сполучної тканини є колагенові й еластинові волокна.
Залежно від їхнього співвідношення і розміщення розрізняють такі види сполучної тканини: пухку, щільну, еластинову і сітчасту.
Пухка сполучна тканина містить колагенові волокна, які зв’язані між собою неміцно і безладно. Вона знаходиться між м’язами в шкірі і в підшкірній клітковині, входить до складу всіх органів.
Щільна сполучна тканина має дуже розвинені колагенові волокна, які розміщені паралельними пучками. Вона дуже міцна, стійка проти нагрівання і механічної обробки, входить до складу сухожилків, зв’язок, оболонок м’язів, кісток, хрящів.
Еластинова сполучна тканина містить велику кількість еластинових волокон їх багато у потилично-шийній зв’язці.
Сітчаста сполучна тканина міститься в кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Вона знижує харчову цінність м’яса і робить його твердим.
Жирова тканина складається з кульок жиру, оточених міцними оболонками сполучної тканини. Жир, який відкладається біля внутрішніх органів, називається внутрішнім, у підшкірній клітковині - підшкірним (жиром-сирцем), між м’язовими волокнами - м’язовим жиром.
Внутрішньом’язовий жир робить м’ясо соковитим, ніжним, поліпшує смакові якості і підвищує його харчову цінність.
Кісткова тканина - основа скелета тварин, найміцніша тканина в організмі. Вона складається з особливих клітин, основою яких є осеїн - речовина, яка за своїм складом близька до колагену. За будовою і формою кістки бувають трубчасті (кістки кінцівок), плоскі (кістки лопатки, ребер, таза, черепа), зубчасті (хребці).
Кістки містять жир (до 24%) і екстрактивні речовини, які при варінні переходять у бульйон і надають йому приємного смаку й аромату. Особливо цінні кістки таза і пористі закінчення трубчастих кісток.
Харчова цінність м’яса залежить від
кількості і співвідношення білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, а
також ступеня засвоюваності їх організмом людини. Білки м’язової тканини
засвоюються на 96%, тваринні жири - на 92,4-97,5%. Енергетична цінність м’яса
залежно від виду, вгодованості і віку тварин становить у середньому 377-2046
кДж.
.1 Види і класифікація
м’яса
Залежно від виду забійної худоби м’ясо поділяють на яловичину, баранину, козлятину, свинину, оленину, конину, м’ясо кроликів тощо.
М’ясо великої рогатої худоби залежно від віку і статі тварин поділяють на яловичину дорослої худоби (м’ясо волів, корів, биків) - від тварин віком від 3 і більше років, яловичину молодняка - від 3 міс. до 3 років і телятину - від 14 днів до 3 міс.
М’ясо старих тварин має темне забарвлення м’язів, грубу, щільну, великозернисту будову, внутрішній жир жовтого кольору.
М’ясо волів і корів яскраво-червоного кольору, з великою кількістю підшкірного жиру від білого до жовтуватого кольору. М’язи мають будову: щільну, ніжну, тонкозернисту з прошарками жиру.
М’ясо яловичини молодняка має рожево-червоний колір, м’язи тонкозернисті, жир білий, щільний, легко кришиться, прошарків жиру майже немає.
Телятина - м’ясо від світло-рожевого до сірувато-рожевого кольору, ніжної консистенції. Підшкірний жир майже відсутній, внутрішній жир щільний, білого або біло-рожевого кольору, сполучна тканина ніжна.
У підприємства масового харчування яловичина надходить півтушами і четвертинами, телятина - тушами і півтушами. М’ясо використовують для смаження, тушкування, варіння.
Баранина (м’ясо овець). М’ясо молодих тварин світло-червоного кольору, консистенція ніжна, м’язи тонкозернисті, прошарки жиру відсутні, підшкірний і внутрішній жир білий, щільний, кришиться.
М’ясо старих тварин червоного кольору, грубе, має специфічний запах, жир тугоплавкий.
Найкращим є м’ясо від молодих тварин у віці до 1 року.
Баранина надходить тушами і півтушами, її використовують для тушкування і приготування перших страв.
Козлятина (м’ясо кіз) має темніший колір, ніж баранина. Жир щільний, тугоплавкий. Сире і варене м’ясо має специфічний запах. Його тушкують і смажать. Надходить тушами і півтушами.
Свинину поділяють на м’ясо кнурів, кабанів і свиноматок. М’ясо кнурів тверде, темного кольору з твердим підшкірним жиром і неприємним запахом. Його використовують для промислової переробки.
М’ясо кабанів і свиноматок за віком поділяють на свинину, м’ясо підсвинків і м’ясо поросят - молочників.
Свинину дістають від тварин, які мають забійну масу більш як 34 кг.
М’ясо - від світло-рожевого до червоного кольору, м’язи ніжні, з прошарком жиру, внутрішній жир білий, підшкірний - рожевого відтінку.
М’ясо молодих свиней, забійна маса яких від 12 до 38 кг, називають м’ясом підсвинків. Воно ніжніше, ніж свинина, світлого кольору.
М’ясо поросят-молочників одержують від тварин забійною масою від 3 до 6 кг. Воно має дуже ніжні м’язи, колір від блідо - рожевого до білого. Свинина надходить тушами і півтушами, її використовують для смаження, тушкування, варіння.
Оленину ділять на м’ясо від дорослих тварин (віком більш як два роки), м’ясо молодняка (від 5 міс. до 2 років) і м’ясо оленят (від 14 днів до 5 міс.).
Залежно від віку тварин м’ясо буває від блідо-червоного до червоного кольору, м’якої консистенції, міжм’язовий і підшкірний жир відсутній, відкладання жиру є в задній частині туші. Внутрішній жир білий, щільний. Сполучна тканина пухка.
Конина. М’ясо коней за віком тварин поділяють на конину (віком від 1 року і старше), м’ясо лошат (до 1 року). Залежно від вікових особливостей м’ясо буває від світло- до темно-червоного кольору, від ніжного до грубоволокнистого з незначними жировими відкладеннями. Жир м’який, жовтого кольору. Конина на повітрі набуває синюватого відтінку.
М’ясо кроликів відрізняється дрібнозернистими м’язами, буває від блідо- до рожевого кольору, сполучна тканина слаборозвинута. Залежно від вгодованості тварин жир може відкладатися на чубку у вигляді товстих смуг або біля нирок. Жир білого кольору, м’який або мажучої консистенції. Тушки мають бути добре оброблені, без синяків, залишків шкіри, ретельно вимиті. В кулінарії використовують для варіння, тушкування, смаження.
М’ясо лося, кабана, зайця та ін. від червоного до темно - червоного кольору, запах, властивий даному виду, консистенція від щільної до жорсткої з наявністю сполучної тканини. М’ясо цих тварин (після маринування) використовують для смаження, тушкування.
Залежно від вгодованості (ступеня розвитку жирової, м’язової і кісткової тканин) туші забійних тварин поділяють на категорії.
Яловичина і яловичина молодняка буває І і II категорій вгодованості. Яловичина І категорії від дорослої худоби має задовільно розвинені м’язи. Підшкірний жир вкриває тушу від восьмого ребра до сідничного горба, а на шиї, лопатках, ребрах, у тазовій частині і в області паху є невеликі ділянки жиру. Сідничні горби, маклаки, остисті відростки хребців трохи виступають.
Яловичина від молодих тварин має добре розвинені м’язи. Підшкірні жирові відкладання чітко видно біля основи хвоста і на верхній частині внутрішнього боку стегон.
Яловичина II категорії від дорослої худоби має не дуже добре розвинені м’язи. Підшкірний жир є в області крижів, останніх ребер і сідничних горбів. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки виступають чітко, стегна із западинами.
У яловичини від молодих тварин м’язи розвинені погано (стегна мають западини). Жирові відкладання можуть бути відсутні. Остисті відростки хребців, сідничні горби і маклаки виступають чітко.
М’ясо, яке має показники за вгодованістю нижче від вимог І і II категорій, належить до худого.
На яловичині від молодих тварин І і II категорій справа від клейма має бути буква "М".
На худій яловичині ставлять клеймо червоного кольору у вигляді трикутників на лопатковій і стегновій частинах. Таке м’ясо використовують для промислової переробки.
За вгодованістю розрізняють баранину І і II категорій. Баранина І категорії має задовільно розвинені м’язи. Остисті відростки хребців біля спини і чубка злегка виступають. Підшкірний жир вкриває тонким шаром тушу на спині і злегка на крижах, допускаються просвічування біля крижів і таза. На туші баранини І категорії ставлять фіолетове кругле клеймо на лопатковій і стегновій частинах з обох боків туші, а на задній частині - тільки з правого боку.
Баранина II категорії має слаборозвинені м’язи. Кістки скелета помітно виступають. Жирові відкладання у вигляді тонкого шару, але можуть бути і відсутні. Квадратне фіолетове клеймо ставлять на лопатковій і стегновій частинах туші з обох боків.
Баранина з показниками вгодованості, які нижчі від вимог II категорії, належить до худої. На неї ставлять червоне клеймо у вигляді трикутника на лопатковій частині з одного боку туші. Худу баранину використовують для промислової переробки.
Свинину за якістю поділяють на п’ять категорій:
до І категорії (беконна) належать туші свиней з добре розвиненою м’язовою тканиною, особливо на спинній і тазостегновій частинах, щільним шпиком білого кольору з рожевим відтінком, який рівномірно розміщений по всій довжині півтуші 1,5-3,5 см завтовшки. Маса туші - від 53 до 72 кг;
II категорія - м’ясна (молодняк) - туші свиней (молодняка) масою від 39 до 96 кг, шпик завтовшки від 1,5 до 4 см. До цієї категорії належать туші підсвинків масою від 12 до 39 кг з шпиком завтовшки 1 см і більше і обрізна свинина, яку дістають від жирних свиней після знімання шпику вздовж усієї довжини хребтової частини півтуші на рівні 1/3 ширини від хребта, а також у верхній частині лопатки і стегнової частини. Товщина шпику в місцях відокремлення його має бути не більш як 0,5 см;
III категорія (жирна) - туші свиней з необмеженою масою і шпиком завтовшки 4,1 см і більше;
IV категорія (для промислової переробки) - туші свиней масою 90 кг, товщина шпику від 1,5 до 4 см;
V категорія (м’ясо поросят) - туші поросят-молочників масою від 3 до 6 кг, їхня шкіра має бути білою або злегка рожевою, без синяків, ран, остисті відростки спинних хребців і ребра не виступають.
Свинина І, II, III і IV категорій надходить тушами і у вигляді поздовжніх півтуш.
На свинину І категорії ставлять кругле клеймо (на лопаткову частину кожної півтуші), II - квадратне, III - овальне, IV - трикутне, V - кругле клеймо, справа від нього ставлять букву "М". На свинині для промислової переробки справа від клейма мають бути букви "ПП".
Залежно від термічного стану (температури в товщі м’язів біля кісток) у підприємства масового харчування надходить м’ясо всіх видів тварин в охолодженому і замороженому вигляді.
Температура охолодженого м’яса в товщі м’язів біля кісток від 0 до 4°С. На поверхні доброякісного охолодженого м’яса має бути суха кірочка, колір від блідо-рожевого до червоного, консистенція щільна, еластична, при надавлюванні пальцем ямочка швидко вирівнюється.
Температура замороженого м’яса в
товщі м’язів біля кісток - не вище ніж 8°С. Морожене м’ясо на поверхні і в
розрізі рожево - червоного кольору з сіруватим відтінком за рахунок наявності
кристаликів льоду, консистенція тверда, при постукуванні відчувається чіткий
звук, запаху немає, але при розморожуванні з’являється характерний запах м’яса
й вогкості.
2. Механічна кулінарна обробка м'яса
Кулінарна обробка м’яса містить такі операції: розморожування, зачищання забруднених місць і видалення клейма, обмивання, обсушування, розрубування туші на частини, обвалювання, жилкування і зачищання від сухожилків, надлишку жиру і грубих плівок; приготування напівфабрикатів.
Обробку м’яса і приготування напівфабрикатів здійснюють у спеціалізованому м’ясному цеху заготівельного підприємства (для постачання напівфабрикатів у доготівельні підприємства) або на дільниці обробки м’яса в м’ясо-рибному цеху підприємства, що працює на сировині.