Програма конкретного соціологічного дослідження
Соціологічне дослідження - це єдність теоретичного та емпіричного етапів аналізу різних сторін соціальної реальності. Науковий аналіз проблем потребує відповідної підготовки для забезпечення надійності та достовірності отриманих в результаті дослідження даних.
Починається соціологічне дослідження з розробки програми, яка визначає логічну послідовність науково-аналітичної роботи творчого колективу.
Зміст та структура програми залежать від головної мети дослідницької діяльності. З цієї точки зору виділяють два різновиди досліджень:
•теоретико-прикладні дослідження, мета яких – сприяння розв'язанню соціальних проблем шляхом розробки нових підходів до їх вирішення та пояснення;
•прикладні дослідження, завдання яких – визначення конкретних дій щодо практичного вирішення визначених соціальних проблем.
Програма соціологічного дослідження-це науковий документ, у якому
логічно відображена схема переходу від теоретично-методологічного викладення проблеми до конкретного дослідження.
У процесі розробки програми вирішуються питання визначення об'єкта, розробляються конкретні методики збору, обробки та аналізу отриманої емпіричної інформації.
Програма складається з двох частин: теоретико-методологічний розділ; організаційно-методичний розділ.
Теоретико-методологічний розділ програми містить:
•обгрунтування проблеми, визначення об'єкта та предмета
•дослідження;
•визначення мети та завдань дослідження;
•уточнення та інтерпретацію основних понять;
•попередній систематичний аналіз об'єкта дослідження;
•розробку робочих гіпотез.
Організаційно-методичний розділ містить:
•стратегічний план дослідження;
•обґрунтування вибірки;
•визначення головних процедур збирання та аналізу вихідних даних. Доповненням програми є робочий план, в якому впорядковуються етапи
роботи, терміни проведення дослідження, визначаються необхідні матеріальні та людські ресурси тощо.
Програма дослідження має виконувати такі функції:
•методологічну;
•методичну;
•організаційну.
Методологічна функція програми передбачає чітке окреслення наукової проблеми, визначення мети та завдань дослідження.
Методична функція полягає у розробці процедури дослідження, визначенні методів збирання та аналізу інформації.
Організаційна функція виявляється у організації роботи колективу соціологів, визначенні та розподілі функцій, формах контролю за ходом дослідження.
Успіх соціологічного дослідження залежить від того, наскільки ретельно розроблена програма. Програма складається з двох розділів: теоретико-
методологічного та організаційно-методичного. Теоретико-методологічний
розділ починається з формулювання проблеми дослідження, визначення об'єкта та предмета соціологічного пізнання. Вирішенню цього завдання сприяє аналіз проблемної ситуації, яку можна визначити як протиріччя між знанням про потреби людей в тих чи інших діях та незнанням про шляхи, методи та засоби реалізації цих дій.
Результатом аналізу проблемної ситуації є формулювання теми дослідження, в якій обов'язково визначається конкретний об'єкт дослідження. Це може бути соціальний процес, соціальні групи, взаємовідносини, явища.
Об'єкт соціологічного дослідження - це те, на що направлений процес пізнання.
Предмет дослідження - це найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору якості, особливості відношення об'єкта, які потребують безпосереднього вивчення.
Мета дослідження - це той кінцевий результат, який дослідник має отримати після закінчення роботи.
Завдання дослідження формулюють питання, на які необхідно отримати відповідь для досягнення мети. Це те коло проблем, яке необхідно проаналізувати для того, щоб відповісти на головне питання дослідження .
Завдання дослідження безпосередньо пов'язані з характером аналізу. Якщо мова йде про теоретико-пізнавальні проблеми дослідження, то завдання і висновки дослідження будуть визначатися теоретичними положеннями і новими концепціями, отриманими в результаті аналізу.
Якщо мова йде про прикладні дослідження, то завдання і висновки будуть орієнтовані на соціальну діагностику проблеми, практичні рекомендації.
Наступним кроком є інтерпретація основних понять - процедура тлумачення, уточнення змісту понять, які складають концептуальну схему дослідження. У соціологічному дослідженні існують три види інтерпретації: теоретична, емпірична та операційна.
Вони забезпечують зв'язок між теоретичним та емпіричним рівнями аналізу процесів, теоретичних положень з реальними фактами дійсності, з методами пошуку, реєстрації та аналізу емпіричних даних.
Розробка робочих гіпотез. Гіпотеза - це наукове припущення про можливі зв'язки, відносини, причини, що призводять до тих, чи інших явищ. У процесі дослідження необхідно підтвердити або заперечити гіпотези.
Закінчення процесу формулювання гіпотез дає можливість досліднику розробити інструментарій, тобто перейти від теоретичних конструкцій до
емпіричних показників, які відображаються у питаннях анкети, інтерв'ю, спостереженнях та ін.
Організаційно-методичний розділ програми конкретного соціологічного дослідження.
Організаційно-методичний розділ програми соціологічного, дослідження включає:
•стратегічний план дослідження;
•обґрунтування вибірки та її формування;
•визначення головних процедур збирання та аналізу вихідних даних. Стратегічний план дослідження характеризується рівнем знань, якими
володіє дослідник до проведення емпіричного дослідження, що і визначає можливості розробки гіпотез.
Стратегія дослідницького пошуку може бути різною, зокрема:
розвідувальною, аналітичною або експериментальною.
Розвідувальний план використовується тоді, коли недостатньо літератури, інформації про об'єкт дослідження і дослідник не в змозі сформулювати гіпотези.
Розвідувальна стратегія передбачає такі етапи:
•аналіз літератури, що вивчається;
•бесіди із спеціалістами, які працюють з аналогічними проблемами;
•розвідувальне спостереження.
Метою розвідувального плану є формулювання проблеми, визначення мети та завдань, висунення гіпотез.
Аналітичний план застосовують тоді, коли є достатньо літератури та знань про об'єкт дослідження, що дає можливість висувати гіпотези. Мета плану - встановлення функціональних зв'язків у соціальних об'єктах та процесах.
Експериментальний план використовують при ретельній розробці гіпотез. Застосовуючи його у соціальному експерименті, можна розробити управлінські рішення проблем, що становлять інтерес і мають важливе значення.
Мета дослідження та його гіпотези визначають тип та способи вибірки. При дослідженні за розвідувальним планом вимоги до вибірки не дуже
суворі.
У цьому випадку відбір одиниць спостереження на об'єкті визначається за простим правилом: виділяють полярні групи за суттєвими для аналізу критеріями. Чисельність таких несистематичних вибірок не визначається. Все залежить від якості отримуваної інформації. Спостереження або опитування проводяться доти, доки отриманої інформації не буде достатньою для формулювання гіпотез. Склад та обсяг вибірки не фіксується заздалегідь, а визначається досвідом у процесі розвитку дослідження. Інші два типи досліджень потребують репрезентативної вибірки. Вимоги репрезентативності вибірки означають, що, за визначеними параметрами,
склад обстежуваних у дослідженні повинен наближатися до відповідних пропорцій у генеральній сукупності.
Важливим етапом в організації соціологічного дослідження є розробка інструментарію, тобто перехід від теоретичних конструкцій до емпіричних показників, які відображаються у питаннях анкети, інтерв'ю, спостереження та ін. Ці показники повинні бути доступні спостереженню та вимірюванню і відбивати різноманітні соціально-психологічні характеристики об'єкта.
Розробляючи інструментарій, готують інструкції з проведення польового етапу соціологічного дослідження.
Гіпотеза у конкретному соціологічному дослідженні
Важливим складовим елементом теоретико-методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження є розробка та формулювання робочих гіпотез.
Гіпотеза - це обґрунтоване наукове припущення для пояснення відношень, фактів, явищ, які безпосередньо не спостерігаються. У процесі дослідження гіпотеза має бути або підтвердженою, або спростованою. Гіпотези, що підтвердилися у дослідженні, стають теорією, збагачують науку новими знаннями, і можуть бути використані у практичній діяльності. Якщо гіпотеза виявилася спростованою, це не означає, що дослідження було марним. Отримані знання можуть стати відправними для формування нових гіпотез або для розробки нових напрямків дослідження.
Розрізняють такі основні процедури побудови гіпотез: висунення гіпотез, формулювання гіпотез та їх перевірка.
Гіпотези розробляються у два етапи: в процесі розробки програми, а також після "пілотажу" - пробного дослідження, коли гіпотези уточнюються, коректуються, доповнюються або висуваються нові.
Вимоги, що ставляться до гіпотез:
•гіпотеза не може містити понять, які не мають емпіричних індикаторів (тобто, попередньо не проінтерпретовані), інакше вона не може бути перевіреною;
•гіпотеза не повинна суперечити отриманим раніше знанням та встановленим фактам;
•гіпотеза має бути простою і не повинна містити умов, припущень, що утруднюють її розуміння;
•гіпотеза повинна бути такою, що перевіряється за існуючого рівня знань та методичних можливостей;.
•гіпотези у дослідженні повинні бути об'єднані у систему доведень висунутого пояснення.
Гіпотези класифікують за різними критеріями. Так, виходячи із завдань дослідження, розрізняють основні та неосновні гіпотези; за ступенем узагальненості виокремлюють висхідні гіпотези та гіпотези - наслідки; за порядком висунення розрізняють первинні та вторинні гіпотези. За змістом гіпотези можуть бути описові, пояснювальні та гіпотези на прогноз.
Як приклад, наведемо гіпотези, які були вироблені у соціологічному
дослідженні, що проводилося в Україні на початку 90-х років УНДІ проблем молоді (нині - Інститут соціальних досліджень) "Молода сім'я України 90-х" і розраховане до 2015 року.
1.Однією з особливостей сучасної молодої сім'ї є висока матеріальна залежність від батьківської сім'ї, а саме: сумісне проживання (житлова залежність), потреба в догляді за дітьми, у забезпеченні коштами тощо.
2.Матеріальна залежність дітей від батьків посилює їхню психологічну залежність і підвищує можливість батьківського втручання (впливу) у сімейне життя молодих людей.
3.Серед дітородних установок переважає бажання мати не більше однієї дитини.
4.Формується тенденція до більш чіткої диференціації молодих сімей з низьким та високим рівнем матеріальної забезпеченості при переважанні категорії малозабезпечених.
5.Стабільність шлюбу й основні характеристики його розвитку на перших етапах існування залежать перш за все від готовності молодих людей до створення сім'ї, яка визначається багатьма факторами.
6.Передбачається існування декількох рівнів готовності молодих людей до сімейного життя: високий, середній, низький.
Гіпотетичне знання носить імовірнісний характер і потребує всебічного обґрунтування та перевірки, що і має бути досягнуто в процес і емпіричного соціологічного дослідження.
Генеральна та вибіркова сукупність у конкретному соціологічному
дослідженні. Різновиди вибірок
Всі конкретні соціологічні дослідження умовно можна поділити на дві великі групи - суцільні, коли об'єкт дослідження вивчається повністю, без будь-яких виключень, та вибіркові, коли досліджується лише певна частина об'єкта, відібрана за спеціальними ознаками, а висновки розповсюджуються на весь об'єкт. Класичними прикладами суцільних досліджень є загальнонаціональні переписи населення або референдуми. Суцільні дослідження, як правило, мають обмежене використання і застосовуються у прикладній соціології досить рідко в тих випадках, коли об'єкт дослідження представлений невеликою кількістю людей (наприклад, студенти певного вузу, працівники певного підприємства тощо).
Більшість же конкретних соціологічних досліджень носять не суцільний, а вибірковий характер. Це дозволяє забезпечити економічність досліджень та їх надійність за умов використання специфічної методики та техніки.
Розрізняють генеральну та вибіркову сукупність.
Генеральна сукупність - це вся множина соціальних об'єктів, які підлягають вивченню. Інколи генеральну сукупність називають популяцією.
Вибіркова сукупність - це частина генеральної сукупності, яка відображає та відтворює основні характеристики останньої і є її зменшеною моделлю. Наприклад, соціолог ставить за мету вивчити політичні орієнтації студентської молоді України. Генеральна сукупність визначається цілями