Методичка: Економіка і організація інноваційної діяльності

.1. Поняття ефекту та ефективності інноваційної діяльності

.2 Основні методи визначення економічної ефективності впровадження інновацій на підприємстві

.3 Основні методи обліку фактора невизначеності при визначенні ефективності інноваційних проектів

.1 Державні пріоритети України в області підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобальної економічної кризи

.2 Сутність інноваційної діяльності підприємства як основного засобу підвищення його конкурентоспроможності

.3 Визначення сфери конкуренції: методи виділення стратегічних груп конкурентів компанії

Розділ 2. Аналіз інноваційної діяльності на підприємстві

інноваційний економіка технічний конкурентоспроможність

Виконується на базі інформації про підприємство, на якому працює студент або взятої з Інтернету. Фінансову звітність для виконання курсової роботи можна взяти на сайті smida.gov.ua.

Завдання: дослідити інноваційну діяльність підприємства, провести оцінку інноваційного клімату та інноваційного потенціалу підприємства, оцінити інноваційну активність підприємства та обрати найбільш прийнятний варіант інноваційного розвитку підприємства.

Даний розділ має містити наступні частини:

. Опис досліджуваного підприємства (обирається самостійно студентом). Обов’язково мають бути у роботі наступна інформація:

-    загальна характеристика підприємства, від діяльності, форма власності;

-        основні показники діяльності за 2-3 роки (обсяги продажу, прибуток, доходи, витрати, рентабельність продажу, продукції, активів, витрат, розраховану на основі даних звіту про фінансові результати та балансу), що зведено у таблиці;

         опис продукції чи послуг, що виробляється підприємством;

         опис конкурентів та конкурентного положення на ринку;

         здійснення управління інноваційною діяльністю;

         процедури розробки нової продукції на підприємстві.

2. Оцінка інноваційної активності підприємства.

Для оцінки ефективності інноваційних стратегій і вибору відповідного шляху економічного розвитку варто провести оцінку інноваційної активності підприємства.

При цьому виходимо з того, що кожне підприємство відслідковує стан і тенденції розвитку галузевої науки і техніки, представляє, у якому напрямку удосконалюються виробленому і реалізовані на даному сегменті ринку товари, а також має у своєму інтелектуальному активі визначені інноваційні пропозиції.

Оцінка інноваційної активності проводиться разом з аналізом внутрішнього середовища підприємства при формуванні його стратегічного поводження на ринку. Це дозволяє оцінити накопичений досвід і можливості підприємства в інноваційній сфері і зробити попередній вибір подальшого технологічного розвитку. При цьому особлива увага приділяється оцінці можливостей даного підприємства до освоєння визначених видів нововведень - нових або поліпшуючих. Для цього з даних фінансового обліку і звітності підприємства виділимо і згрупуємо витрати, що направляються їм на здійснення інноваційного розвитку.

Оцінка інноваційної активності підприємства проводиться за наступними показниками:

1)      коефіцієнт забезпеченості інтелектуальною власністю:

,

де: С_и - вартісна оцінка інтелектуальної власності підприємства (стр. «Нематеріальні активи» Ι раздела бухгалтерского баланса), грн.;

А_вн - позаоборотні активи підприємства, грн.

Якщо К_ис > 0,1, то підприємств обирає освоєння базисних інновацій, якщо К_ис ≤ 0,1, то вибір на користь освоєння поліпшувальних інновацій.

) питома вага персоналу, зайнятого розробкою інновацій:

,

де: П_н - число зайнятих у сфері НДДКР, чол.;

Ч - середньоспискова чисельність працівників підприємства, чол.

Якщо К_пр > 0,2, те підприємство вибирає освоєння базисних інновацій, якщо К_пр ≤ 0,2, те вибір на користь освоєння поліпшуючих інновацій.

) Питома вага майна, призначеного для НДДКР:

,

де: О_оп - вартісна устаткування дослідно-приладового призначення, грн.;

О_пн - вартість устаткування виробничо-технологічного призначення, грн.

Якщо К_ни > 0,25, те підприємство вибирає освоєння базисних інновацій, якщо К_ни ≤ 0,25, те вибір на користь освоєння поліпшуючих інновацій.

) Коефіцієнт освоєння нової техніки:

,

де: ОФ_н - вартісна оцінка знову введених основних фондів, грн.;

ОФ_ср - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

Якщо К_от > 0,35, те підприємство вибирає освоєння базисних інновацій, якщо К_от ≤ 0,35, те вибір на користь освоєння поліпшуючих інновацій.

) Питома вага нової продукції:

,

де: ВР_нп - виторг від реалізації нової або удосконаленої продукції (робіт, послуг) і продукції (робіт, послуг), виготовленої з використанням нових або поліпшених технологій, грн.;

ВР_об - загальний виторг від реалізації всієї продукції (робіт, послуг), грн.

Якщо К_нп > 0,45, те підприємство вибирає освоєння базисних інновацій, якщо К_нп ≤ 0,45, те вибір на користь освоєння поліпшуючих інновацій.

2)      коефіцієнт інноваційного росту:

,

де: И_ис - вартісна науково-дослідних інвестиційних проектів, грн.;

И_об - загальна вартість всіх інвестиційних проектів, грн..

Якщо К_ир > 0,55, те підприємство вибирає освоєння базисних інновацій, якщо К_ир ≤ 0,55, те вибір на користь освоєння поліпшуючих інновацій.

Розрахунок показників, що характеризують рівень інноваційної активності підприємства, представимо в табл.1.

Таблиця 1. Результати аналізу інноваційної активності підприємства

У результаті проведеного аналізу інноваційної активності перед-прийняття можна зробити наступні висновки:

Практичне застосування отриманих дослідницьких результатів свідчить про те, що для ефективного вибору подальшого напряму інноваційного розвитку підприємству недостатньо обмежитися проведенням оцінки поточного стану можливостей у сфері НДДКР і взаємопов’язаних з нею структурних елементів. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень необхідно також розрахувати зразкові витрати на розробку і реалізацію нових і поліпшуючих технологій і провести фінансово-економічний аналіз інноваційного потенціалу підприємства.

. Оцінка інноваційного клімату підприємства.

Аналіз і оцінка інноваційного клімату в цілому. Вимірювання і аналіз інноваційного клімату на стратегічному рівні можна проводити експертним шляхом, використовуючи табл. 2. Оцінки компонентів і параметрів зовнішнього середовища даються експертом по 5-балльной шкалою.

Сенс балів наступний:

- стан даного компонента, параметра зовнішнього середовища настільки відмінно і прийнятно, що дозволяє повністю використовувати наявний інноваційний потенціал. Це стан розглядається як відмінна можливість для підприємства;

- стан даного компонента, параметра хороше, що створює деяку можливість для використання інноваційного потенціалу;

- стан даного компонента, параметра викликає тривогу, воно негативно впливає на інноваційний потенціал.Це стан класифікується як деяка загроза організації;

- стан даного компонента, параметра без всяких сумнівів загрозливе, воно повинно розглядатися як небезпечна загроза.

У роботі необхідно описати стан складових інноваційного клімату, на основі чого зробити оцінку рівня стану у табл. 2.

Таблиця 2. Оцінка стану інноваційного клімату

Необхідно зробити загальні висновки щодо впливу інноваційного клімату на підприємство.

4. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства.

При оцінці інноваційного потенціалу підприємства спочатку оцінюється достатність власних оборотних коштів, довгострокових кредитів і короткострокових позик для формування запасів і нормального забезпечення витрат поточної виробничо-господарської діяльності підприємства (Мс, Мд, Мк). Потім на основі отриманих показників розраховуються величини, що дають оцінку розміру джерел для покриття виробничих запасів і витрат, з урахуванням можливого надлишку або недоліку власних оборотних коштів (+Мс), а також залучення довгострокових (+Мд) і короткострокових позикових джерел (+Мк). Розрахунок представимо в таблиці 3.

Таблиця 3. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства

Необхідно наприкінці зробити висновки по таблиці 3.

. Вибір варіанта інноваційного розвитку підприємства та інноваційної стратегії на основі проведеного вище аналізу.

Розділ 3. Оцінка запропонованого інноваційного проекту

В цьому розділі слід запропонувати для обраного підприємства впровадити певну технологію чи впровадження нового продукту. Провести розрахунок показників ефективності обраного проекту.

Для визначення ефективності впровадження інноваційних проектів та рішень зазвичай користуються певними критеріями ефективності інвестиційних рішень. Таких критеріїв кілька, до них належать: - Net Present Value - чистий приведений доход або чиста теперішня (сучасна) вартість;- Profitability Index - індекс прибутковості (рентабельності);/C ratio - співвідношення «Вигоди/Витрати»;- Internal Rate of Return - внутрішня норма доходності;- Payback Period - дисконтований період окупності інвестицій.

За їх допомогою можна оцінити ефективність реалізації того чи іншого інноваційного проекту (рішення).

Чистий приведений доход (NPV) визначають як різницю між приведеною до теперішньої вартості (шляхом дисконтування) величиною грошового потоку за весь період служби інновації та сумою інвестованих в його реалізацію коштів:

де I₀ - інвестиції (капіталовкладення) здійснені в нульовому періоді (тобто до початку експлуатації проекту), тис. грн;_t - майбутні грошові потоки (надходження готівки - cash flow), отримані в t-му періоді, тис. грн;- норма дисконту (дисконтна ставка), %;- період реалізації проекту;- кількість періодів реалізації проекту, або життєвий цикл проекту;

 - коефіцієнт дисконтування t-го періоду.

Приведення результатів і витрат до одного моменту часу необхідно робити тому, що вартість коштів є різною для різних років, залежно від ступеня віддаленості розрахункового року від року, ефект якого обчислюють. Урахування чинника часу, тобто приведення різних у часі ефектів та витрат до одного моменту - розрахункового року, називають процесом дисконтування.

Якщо величина NPV позитивна, тобто NPV > 0, це означає, що здійснення проекту дозволить упродовж його економічного життя відшкодувати початкові витрати I₀, забезпечити отримання прибутку відповідно до заданої норми r, а також певний надлишок прибутку, що дорівнює величині NPV. Інше пояснення показника NPV: якщо проект фінансувався за рахунок довгострокової позики в сумі I₀ (грн), отриманої на n років під r відсотків річних, то кредит і відсотки за ним можна повністю сплатити за рахунок отриманої від реалізації проекту готівки. Залишок готівки після розрахунків з кредиторами складе величину NPV.

Від’ємна величина NPV (NPV < 0) показує, що встановлена норма прибутку не забезпечується і проект збитковий. Якщо NPV = 0, проект тільки відшкодовує витрати, але не дає прибутку.

Величина NPV істотно залежить від двох факторів:

·        структури грошового потоку (що більші надходження готівки в перші роки економічного життя проекту, то більшою буде кінцева величина NPV, швидше відбудеться відшкодування здійснених витрат і нижчими будуть ризики по проекту);

·        рівня норми дисконту (ставки r); збільшення дисконтної ставки приводить до збільшення тривалості окупності проекту і зниження величини NPV.

За наявності кількох варіантів здійснення інноваційного проекту вибирають варіант з максимальним показником чистого приведеного доходу.

Індекс рентабельності PI (profitability index) розраховують як відношення теперішньої вартості прибутку за період інноваційного проекту до обсягів інвестицій у даний проект:

де PV - приведена вартість (present value) потоку очікуваних у майбутньому платежів, тис.грн:

Індекс рентабельності РІ - відносний показник, який визначає, скільки гривень сучасної вартості грошового потоку припадає на одиницю (гривню) початкових витрат. Якщо PI > 1, то теперішня вартість грошового потоку проекту (за умови правильної його оцінки) перевищує початкові інвестиції, забезпечуючи тим самим наявність позитивної величини NPV, а норма рентабельності проекту перевищує задану.

Якщо PI = 1, величина NPV = 0 й інвестиції не приносять прибутку. При PI < 1 проект не забезпечує заданого рівня рентабельності, і його слід відхилити.

Внутрішня норма доходності IRR - це норма дисконтування, за якої чиста теперішня вартість інновації дорівнює нулю, тобто дисконтовані грошові потоки інвестиційних витрат та прибутків стають однаковими. Модель використання цього показника при виборі варіантів інноваційних проектів така: чим він більший, тим вища ефективність проекту. Якщо внутрішня норма доходності інноваційного проекту більша за прийняту норму дисконтування, то такий проект уважають економічно ефективним; він забезпечує позитивну величину чистого приведеного доходу. Крім того, перевагою цього показника також є можливість установлення «межі безпеки» для інноваційного проекту.

Період окупності - це термін повернення коштів через отриманий від інновацій прибуток: чим він менший, тим ефективнішим вважають проект.

Період окупності проекту (payback period) визначають як період часу, за який потік дисконтованих проектних доходів дорівнюватиме дисконтованому потоку витрат. Іншими словами, це той період, протягом якого початкові інвестиції окупляться, відшкодуються за рахунок грошових надходжень, отриманих у процесі реалізації проекту. Період окупності проекту не має перевищувати терміну ЖЦП. Недоліком показника є те, що він не враховує надходження готівки, отримані після окупності капітальних витрат.

Період окупності можна визначити двома способами:

Перший спосіб. У його основі покладено визначення середньої величини приведеної вартості грошового потоку:

де n - період окупності проекту років;

- середньорічна вартість грошового потоку, тис. грн.

Результати за цим розрахунком приблизні, мають істотну погрішність.

Другий спосіб. Кумулятивний (наростаючим підсумком), за допомогою побудови таблиць. Цей метод точніший, дає змогу визначити період окупності з точністю до місяців. Періодом окупності проекту буде той період, у якому NPV набуває позитивного значення.

Для проектів, інвестиції за якими здійснюються не одномоментно, а протягом усього періоду реалізації проекту, NPV визначають як різницю дисконтованих вигод і дисконтованих витрат:

де B_t - вигоди, отримані за проектом, в t-му періоді, грн;_t - витрати за проектом, включаючи початкові витрати та інші поточні витрати, грн;- період реалізації проекту, від 0 до n.

Якщо NPV > 0, проект слід прийняти до реалізації, якщо ні - відхилити.

Показник B/C ratio характеризує співвідношення «Вигоди/Витрати» і аналогічний індексу рентабельності, але розраховується для проектів, за якими витрати здійснюються за ряд періодів, а не одномоментно. Коефіцієнт «Вигоди /Витрати» - це співвідношення дисконтованих вигод до суми дисконтованих витрат за проектом; показує, скільки гривень доходу приносить кожна гривня понесених у ході проекту витрат:

Якщо співвідношення B/C > 1, проект варто прийняти до реалізації, якщо B/C < 1 - проект слід відхилити.

Рекомендована література

1.          Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка та організація інноваційної діяльності. - Київ: Видавничий центр "Академія", 2005, - 400 с.

.            Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент. Київ: Центр навчальної літератури, 2005, - 440 с.

.            Василенко В.О., Шматько В.Г.Інноваційний менеджмент. Київ:ЦУЛ, Фенікс, 2003, - 440 с.

.            За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.І. Федулової. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика. - Київ:«Основа», 2005, - 552 с.

.            Краснокутська Н.В.Інноваційний менеджмент.Київ: КНЕУ, 2009, - 504с.

.            Стадник В.В., Йохна М.А.Інноваційний менеджмент. Київ:Академвидав (Альма-матер), 2006, - 464 с.

.            Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент. Київ:Центр навчальної літератури, 2005, - 440 с.

.            Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика. За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.І. Федулової. - Київ:«Основа», 2005, - 552 с.

.            Ілляшенко С.М.Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2010, - 278 с.

.            Йохна М.А., Стадник В.В.Економіка та організація інноваційної діяльності. - Київ: Видавничий центр "Академія", 2009, - 400 с.