.1 Район дослідження
Наші дослідження проходили в Лозівському та Зміївському районах Харківської області.
Лозівський район розташований у південній частині області на межі з Дніпропетровською та Донецькою областями. Площа- 1421, 8 км2. Населення - 107,4 тис.осіб, у тому числі міське - 71,4 тис.осіб.
Поверхня-низовина пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, балками та ярами. Перевищення вирівняних ділянок над днищами балок в межах обасті 15-25 м. Територія району знаходиться в межах вододільного плато басеїнів річок Сіверський Дінець та Дніпро. Загальний похил поверхні- з півночі на південь, абсолютні відміки висот- до 192 м. над рівнем моря. Район лежить у межах Лівобережно - Дніпропетровсько - Приазовської північно-степової фізико-географічної провінції, у посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні.
Річки належать до басейну Дніпра та Сіверського Дінця. Збудовано з вдосховища: Бритайське (224 га), Краснопавлівське (3,5 тис.га.) та Орільське (700 га), і також 123 ставки загальною площею водного дзеркала 1728 га. На південному сході району простягалося русло каналу Дніпро-Донбас.
Серед грунтів найпоширенішими чорноземи звичайні середньо смугасті (78% площі району), є також лучно-болотні, подекуди солонцюваті та солончакові.
Степова рослинність збереглася на непридатних для оранки ділянках вододолів і схилах балок. Площа лісів і лісових насаджень - 4,6 тис.га. лісосмуги складаються з білої акації звичайної, видів тополі, клена, дуба звичайного, ясена звичайного, шовковиці чорної тощо.
Відсоток природних та напівприродних територій становить 22,23%.
У районі існують 7 заказників місцевого значення (3-ботанічних, 2- ентомологічних, 1-загальнозоологічний, 1-орнітологічний), також дендропарк місцевого значення у м.Лозова.
Зміївський район (з 1976 по 1990 рр. - Готвальдівський) розташований у центральній частині Харківської області.
Площа району - 1365,7 км2 Населення- 81,5 тис. осіб, утому числі міського - 37,1 тис. осіб. Щільність населення - 60 осіб/ км2.
Територія району розміщується переважно на Полтавській рівнині та південно-західних відрогах Середньоросійської височини. Поверхня - підвищена платоподібна, плоскохвиляста рівнина, яка розчленована балками та ярами. Максимальні відмітки висот- у західній частині району (220-216 м над рівнем моря).
За фізико-географічним районуванням територію району відносять до Середньоросійської лісостепової фізико-географічної провінції, він лежить головним чином в недостатньовологій, теплій агрокліматичній зоні.
По території району протікають р.р. Сів. Донець та його притоки - Уда, Мож (з притоками Вільшанкою та Боровою), Гомільша, Бишкин та ін. Озера розташовані в заплавах річок, з них найбільше - Лиман. Побудовано 84 ставки загальною площею водного дзеркала 480 га.
На території району поширені чорноземи типові глибокі (більш ніж 46 % площі району). Трапляються також сірі лісові, лучноболотні, дерново-слабопідзолисті грунти.
Ліси (в основному по берегах Сів. Дінця) та лісові насадження займають площу 45 тис. га. Серед деревних порід переважають дуб звичайний (56% площі) та сосна звичайна (37%). Ростуть також вільха клейка, клен татарський, види верби, бруслини, глоду, терен, калина звичайна тощо. Флора району включає близько 140 видів лікарських рослин.
Відсоток природних та напівприродних територій становить 50,78.
В районі засновано національний природний парк
«Гомільшанські ліси» та 11 заказників місцевого значення (2 - ландшафтних, 3 -
лісових, 2 - ботанічних, 3 - ентомологічних та 1 - гідрологічний). Площа
територій ПЗФ становить 15782,2 га (11,57% від загальної площі району).
.2 Об’єкт
та методи дослідження
Об’єкт дослідження - лікарські рослини Харківської області, фітоценози з участю лікарських рослин.
Предмет дослідження: еколого-біологічні, господарські і фітоценотичні особливості лікарських видів рослин.
Матеріали з досліджуваної теми збиралися у 2010-2011 роках в с. Герсеванівський, Лозівського району та с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. При цьому нами були використані методи збору рослин, гербаризації, визначення, маршрутних екскурсій, екологічного аналізу та камеральні методи (аналіз, складання таблиць, діаграми та висновки).
Для того, щоб правильно зібрати, визначити та загербаризувати рослину, необхідно виконувати такі правила: рослини для гербаріїв збирала у суху погоду. Для гербаріїв брала непошкоджені рослини з підземними органами, не обриваючи зелених минулорічних пагонів, пожовклого листя. У деревних рослин зрізала окремі пагони. Підземні органи рослин обережно звільняла від ґрунту, товсті корені або кореневища розрізала уздовж, залишаючи в гербарії лише половину. Рідкісні рослини не збирала, описувала їх на місці. З метою охорони природи необхідно дуже обережно відноситись до всіх рідкісних і зникаючих рослин.
Було проведено визначення життєвих форм за класифікацією К. Раункієра та їх аналіз. Класифікація ґрунтується на аналізі пристосування рослин до виживання у несприятливу пору року. Характерним показником такого пристосування вважається розташування і захист бруньок відновлення. За цією ознакою виділяється п’ять основних життєвих форм: фанерофіти - рослини, бруньки відновлення яких розташовані високо над землею і захищені бруньковими лусками; хамефіти - невисокі рослини, у яких бруньки відновлення розміщені на пагонах невисоко над поверхнею ґрунту і взимку часто вкриваються снігом; гемікриптофіти - багаторічні трав'янисті рослини, бруньки відновлення яких знаходяться на поверхні ґрунту і захищені власними відмерлими листками та снігом; криптофіти - багаторічні трав'янисті рослини, у яких надземні органи на зиму відмирають, а бруньки відновлення закладаються на кореневищах, бульбах, цибулинах тощо; терофіти - однорічні рослини, що переживають несприятливу пору року у вигляді насіння.
У досліджених видів рослин визначали екологічні групи за відношенням до світла. Геліофіти - рослини, що пристосувалися до життя при повному сонячному освітленні; тіньовитривалі - рослини, що можуть нормально зростати при значному затіненні; сціофіти - рослини, що не переносять прямої сонячної радіації і нормально розвиваються лише в затінених місцях.
Був проведений і морфологічний опис. Для кожного виду рослин також, визначались екологічні групи за відношенням до світла та вологи. Екологічні групи рослин за відношенням до вологи наступні: гідрофіти - водяні рослини, прикріплені до ґрунту й занурені у воду лише нижньою частиною свого тіла; гідатофіти - рослини повністю занурені у воду; гігрофіти - суходільні рослини, що ростуть лише в умовах надмірного зволоження; мезофіти - екологічна група рослин, що ростуть в умовах середнього зволоження; ксерофіти - рослини посушливих місцезростань.
Геоботанічні дослідження проводилися у травні - червні 2011 року на степових схилах, в широколистяному лісі, та на заплавних луках р. Сіверський Дінець околиць с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. За допомогою геоботанічного опису ділянок ми визначали участь рослин у складанні фітоценозу. На ділянці 1 м2 ми описували всі рослини, які на нії наявні, з зазначенням їх спільного проеційного покриття, коефіцієнта зустрічаємості та фенологічної фази.
За допомогою літературних джерел встановлювалось
господарське значення, хімічний склад та фармако-терапевтичні
властивості. У лабораторних умовах, за допомогою
підручників, на основі збірного матеріалу, складалися таблиці, робилися
підрахунки, дані аналітично оброблялися. На основі цього будувалися діаграми,
робилися підсумки та висновки. При розробці методичної частини були використані
шкільні підручники, посібники для шкільного вчителя біології.
Розділ 3. Результати
досліджень та їх обговорення
.1 Еколого-біологічна
характеристика рослин, які використовуються в
косметології
Під час підготовки курсової роботи, нами було опрацьовано 55 видів рослин- з найрізноманітніших фітоценозів Харківської області. Дані спостережень і обчислень занесені в таблицю за системою Армена Леоновича Тахтаджяна. Результати власних досліджень і дані про еколого-біологічну особливість досліджуваної флори занесла в таблиці.
Наші дослідження показали, що
проаналізована флора належить до 3 відділів: Хвощеподібні (Equisetophyta),
Папоретеподібні (Polypodiophyta),
Покритонасінні (Magnoliophyta),
4 класів: Хвощевидні (Equisetopsida),
Папоротевидні (Polypodiopsida),
Дводольні (Magnoliopsida),
Однодольні (Liliopsida),
29 родин. Найбільше видове різноманіття властиве для родин Складноцвіті
(Astraceae) - 13 видів, Розові (Rosaceae) - 8 видів, Губоцвіті (Lamiaceae) - 5
видів, Маслинові (Alliaceae) - 2 види, Жимолостеві (Caprifoliaceae) - 2 види,
Бобові (Fabaceae) - 2 види, до яких належить - 33,6% дослідженої флори (табл.
2).
Таблиця 1. Еколого-біологічна
характериска рослин, які використовуються в косметології
N
Назва виду
Родина
Життєва форма за Раункієром
Екологічна гпупа за відношенням до:
Фітоценотична приналежність
Господарське значення
вологи
світла
1
Хвощ польовий
Equisetum arvense L.
Хвощові
Equisetaceae
криптофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Берега річок, на
вологих луках
Отруйна, лікарське
2
Щитник чоловічий
Dryopteris filix-mas (L.) Schott
Щитникові
Aspidiaceae
гемікриптофіт
мезофіт
геліофіт
Ліси
Отруйна, лікарське,
рідкісна
Сосна звичайна Pinus
sylvestris L.
Соснові Pinaceae
фанерофіт
ксерофыт
геліофіт
Ліси
Деревинн, лікарське
Туя західна Thuja
occidentalis
L.
Кипарисові Cupressaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліфоіт
Ботанічні сади, парки, присадибні ділянки
Декоративне, лікарське, ефіроолійне
Яловець звичайний Juniperus
communis
L.
Кипарисові Cupressaceae
фанерофіт
ксерофіт
тіньовитривалий
Соснові ліси
Декоративне, лікарське, харчове, деревинне,
рідкісна
Сон широколистий Pulsatilla
latifolia
Rupr.
Жовтицеві Ranunculaceae
гемікриптофіт
ксерофіт
геліофіт
Галявини, степи
Декоративне, рідкісна, лікарське, отруйна
Мак самосійка Papaver
rhoeas
L.
Макові Papaveraceae
терофіт
ксерофіт
геліофіт
Піщані, кам’янисті місця
Бур’ян,
декоративне
Чистотіл великий Chelidonium
majus
L.
Макові
Papaveraceae
гемікриптофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси, сади
Отруйна,
лікарське
Шовковиця біла Morus
nigra
L.
Шовковицеві Moraceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
Сади, лісосмуги
Харчове, кормове, медонос
Хміль звичайний Humulus
lupulus
L.
Коноплеві Cannabaceae
криптофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси, чагарники
Харчове, лікарське
Кропива дводомна Urtica
dioica
L.
Кропивові Urticaceae
криптофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси, чагарники, сади, смітники
Кормове, харчове,
волокнисте
4
Дуб звичайний Qercus
robur
L.
Букові Fagaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси, парки
Деревинне, дикоросла
5
Береза
повисла Betula pendula L.
Березові
Betulaceae
фанерофіт
мезофіт
геліофіт
Сирі ліси, береги річок
Дубильне, декоративне
Вільха сіра Alnus
incana L.
Березові Betulaceae
фанерофіт
гігрофіт
тіньовитривалий
Болота, вздовж рік, на вологих луках
Деревинне, лікарське
Ліщина звичайна Соrylus
avellana
L.
Ліщинові
Сorylaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривал
ий
Ліси, галявини, парки
Харчове, лікарське
6
Горіх грецький Juglans
regia L.
Горіхові
Juglandaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
Сади, парки, узбіччя доріг, лісосмуги
Харчове, лікарське, дубильне
7
Гвоздика китайська Dianthus
chinensis L.
Гвоздичні Caryophyllaceae
гемікриптофіт
ксерофіт
геліофіт
Квітники
Декоративне, медонос, лікарське
8
Ревінь татарський Rheum
tataricum
L. fil
Гречкоцвіті Polygonales
гемікриптофіт
мезофіт
геліофіт
Городи
Харчове
9
Звіробій звичайний
Hypericum perforatum L.
Звіробійні
Hypericaceae
криптофіт
мезофіт
геліофіт
Поля, ліси
Харчове, лікарське
10
Фіалка триколірна Viola
tricolor L.
Фіалкові Violaceae
терофіт
мезофіт
геліофіт
Луки, галявини, узлісся
Декоративне, лікарське
Переступень білий Bryonia
alba
L.
Гарбузові Cucurbitaceae
криптофіт
ксерофіт
Тін.
Чагарники, ліси
Отруйна, лікарське, медонос
Кавун звичайний Citrullus
lanatus
Thunb.
Гарбузові Cucurbitaceae
терофіт
ксерофіт
геліофіт
Поля, городи
Харчове, лікарське, вітамінне, медонос
Диня посівна Melo
sativus
Mill.
Гарбузові Cucurbitaceae
терофіт
мезофіт
геліофіт
Поля, городи
Харчове, лікарське, вітамінне, медонос
Огірок посівний Cucumis
sativus
L.
Гарбузові Cucurbitaceae
терофіт
мезофіт
геліофіт
Городи
Харчове, лікарське
Гарбуз звичайний Cucurbita
pepo
L.
Гарбузові Cucurbitaceae
терофіт
ксерофіт
геліофіт
Городи, поля
Харчове, кормове, лікарське, медонос
11
Грицики звичайні Capsella
bursa-pastoris (L.)
Medik.
Капустяні Brassicaceae
терофіт
мезофіт
геліофіт
Узбіччя доріг, городи
Харчове, жиро- та
ефіроолійне, отруйна
12
Верба біла Salix
alba
L.
Вербові Salicaceae
фанерофіт
мезофіт
геліофіт
Береги рік, вологі місця
Деревина, лікарське, медонос
13
Тополя чорна Populus
nigra L.
Вербові
Salicaceae
фанерофіт
мезофіт
геліофіт
Ліси, лісосмуги
Медонос, дубильне
Чорниця Vaccinium
myrtiiius L.
Брусничні Vacciniaceae
хамефіт
мезофіт
сциофіт
Хвойні і змішані ліси
Харч., лік., мед.
Хурма східна Diospyros kaki Thunb.
Ебенові Ebenaсeae
фанерофіт
мезофіт
геліофіт
Сади, парки Оранжереї
Харчове, декоративне
14
Липа серцелиста-
Tilia cordata Mill.
Липові
Tiliaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси, узбіччя доріг
Медонос, деревинне
Мальва мускусна Malva
moschata
L.
Мальвові Malvaceae
гемікриптофіт
мезофіт
Тін.
Сади, парки
Декор., мед.
Алтея лікарська Althaea officinalis L.
Мальвові Malvaceae
Гемікриптофіт
Гігрофіт
Тіньовитривалий, далі - так
Вологі луки, береги річок, заболочені місця
Лік., красильне мед.
15 Агрусові
Crossulariaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси,чагарники
Харчове, лікарське,
декоративне
Горобина звичайна Sorbus
aucuparia
L.
Розові
Rosaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси, чагарники
Харчове, лікарське,
декоративне
Глід кривочашечковий Crataegus
nicrofula
L.
Розові
Rosaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси, сади
Лікарське,
декоративне
Малина Rubus
idaeus L.
Розові Rosaceae
Хамефіт
мезофіт
Тін.
Ліси, вирубки, сади
Харч., віт.
16
Суниця лісова
Fragaria vesca L.
Розові
Rosaceae
гемікрип
тофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси
Харчове, лікарське,
декоративне
17
Суниці зелені Fragaria
viridis Duch.
Розові
Rosaceae
гемікрип тофіт
мезофіт
геолфіт
Степи,схили, галявини
Харчове, вітамінне, лікарське
Перстач гусячий Potentilla anserine L.
Розові Rosaceae
криптофіт
гігрофіт
Тін.
Вологі місця
лік мед.
Шипшина щитконосна Rosa
corymbifera
L.
Розові
Rosaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривалий
галявини, ліси
Харчове, вітамінне, лікарське
Мигдаль низький Amygdalus nana L.?
Розові Rosaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
Степні, кам’яні схили
Харч., ефіроол., дек., рідк.
Персик звичайний Persica
vulgaris Mill.
Розові Rosaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
сади
Харч., віт.
18
Абрикос звичайний Armeniaca
Vulgaris Lam.
Розові
Rosaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
Сади
Харчове, вітамінне, лікарське
Слива домашня Prunus
domestica L.
Розові Rosaceae
фанрофіт
мезофіт
Тін.
Сади, парки
Харч., мед., від.
19
Вишня звичайна Cerasus
vulgaris Mill.
Розові
Rosaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитрива лий
Сади, ліси,галявини
Харчове, вітамінне, лікарське
21
Черемха звичайна Padus avium Mill.
Розові
Rosaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитрива лий
Вологі ліси, сади
Лікарське,
декоративне
22
Люпин багаторічний Lupines
perenne
L.
Бобові Fabaceae
гемікриптофіт
мезофіт
Тін.
Поля, клумби, вздовж доріг
Декор., мед.
23
Буркун лікарський
Melilotus officinalis L.
Бобові
Fabaceae
гемікриптофіт
ксерофіт
геліофіт
Поля, луки, схили, забур’янені
місця
Кормове, бур'ян
медонос
Біла акація звичайна Robinia
pseudoacacia
L.
Бобові Fabaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
Ліси, лісосмуги
Медонос, харчове, лікарське
24
Соя культурна Glycine
max
Merr.
Бобові Fabaceae
т
ксерофіт
геліофіт
поля
Харч., корм.
25
Лимон Citrus limon Burm.fil.
Рутові Rutaceae
Хамефіт
ксерофіт
геліофіт
Траншеї??
Віт,хар
Гіркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum
L.
Гіркокаштанові Hippocastanaceae
фанерофіт
мезофіт
геліофіт
Широколистяні ліси
Медонос, озеленення
Льон звичайний Linum usitatissimum L.
Льонові Linaceae
т
м
геліофіт
Поля, квітники
Волок., жир., дек.
Настурція велика Tropaeolum majus L.
Красолеві Tropaeolaceae
терофіт
мезофіт
Тін.
Сади, парки
Дек., лік., харч., мед.
Морква посівна Daucus sativus Hoffm.
Зонтичні Apiaceae
терофіт
мезофіт
геліофіт
городи, поля
Хар., ефір., віт., лік., мед.
Селера пахуча Apium graveolens L.
Зонтичні Apiaceae
г
мезофіт
геліофіт
Поля, городи
Харч., віт., лікар., ефіроол.
26
Петрушка городня Petroselinum
crisput Mill.
Зонтичні Apiaceae
гемікрипто фіт
мезофіт
геліофіт
Городи, іноді дика
Харчове, лікарське, ефіроолійне
Дудник лісовий Angelica
sylvestris L.
Зонтичні Apiaceae
гемікриптофіт
гігрофіт
геліофіт
Долини річок, сирі ліси, вологі луки
Лікр.,
Любисток лікарський Levisticum officinalis
Koch
Аралієві Araliaceae
гемікриптофіт
мезофіт
Тін.
Сади, парки
Дек., харч., лік.
27
Виноград справжній Vitis
venifera
L.
Виноградні Vitaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Сади, виноградники
Харчове, лікарське
28
Омела біла
Viscum album L.
Ремнецвітникові
Loranthaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
Паразитує на різних деревах
Отруйна, лікарське
Бузок звичайний Syringa
vulgaris
L.
Маслинові
Oleaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Ліси, чагарники, парки
Медонос, вітамінне, декоративне, ефіроолійне
Обліпиха крушиновидна Hippophae rhamnoides L.
Маслинкові Elaegnaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
На піщані схили вздовж берегів річок Сади.
парки
Харчове, лікарське
29
Маслинка вузьколиста Elaegnus
angustifolia
L.
Маслинкові
Elaegnaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
Сади, парки, узбіччя доріг
Харчове, лікарське
30
Бузина чорна
Sambucus nigra L.
Жимолостеві
Caprifoliaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитрива лий
Лісові галявини, луки, схили
Лікарське, отруйна,
декоративне
31
Калина звичайна Viburnum
opulus
L.
Жимолостеві
Caprifoliaceae
фанерофіт
мезофіт
тіньовитрива лий
Ліси, чагарники
Лікарське,
декоративне,
рідкісна
32
Жимолость татарська Lonicera
tatarica
L.
Жимолостеві caprifoliaceae
ф
мезофіт
Тін.
Сади, парки, лісні полоси
Декор., мед.
33
Живокіст лікарський Symphytym
officinale
L.
Шорстколисті Boraginaceae
гемікрипто фіт
гігрофіт
тіньовитривалий
Луки, береги
річок
Медонос, кормове, лікарське
34
Помідор їстівний Lycopersicon
esculentum Mill.
Пасльонові Solanaceae
Терофіт
мезофіт
геліофіт
Городи, поля
Хар.
Стручковий перець однорічний Capsicum
annuum
L.
Пасльонові Solanaceae
Терофіт
мезофіт
геліофіт
Городи, поля
Харч.
Повій звичайний Lycium
barbatum
L.
Пасльонові Solanaceae
фанерофіт
ксерофіт
геліофіт
Узбіччя доріг, схилах
Мед, декор.
Кунжут індійський Sesamum indicum L.
Кунжутові Pedaliaceae
терофіт
мезофіт
геліофіт
поля
Харч. Я не знаю, росте він у нас, чи ні??
35
Подоржник великий Plantago major L.
Подоржникові Plantaginaceae
гемікрипто фіт
мезофіт
тіньовитривалий
Узбіччя доріг, луки
Лікарське, дикоросла
Вербена лікарська Verbena officinalis L.
Вербенові Verbenaceae
гемікриптофіт
Ксерофіт
геліофіт
Луга, лісові галявини клумби, квітники
Лік., дек.
36
Розмарин справжній Rosmarinus
officinalis L.
Губоцвіті
Lamiaceae
хемофіт
ксерофіт
геліофіт
Поля, городи
Ефіроолійне, лікарське
37
Шавлія дібровна Salvia
nemerosa
L.
Губоцвіті
Lamiaceae
криптофіт
ксерофіт
геліофіт
Степи, схили,узлісся, галявини
Лікарське, медонос
38
Шавлія поникла Salvia nutaus L.
Губоцвіті
Lamiaceae
гемікрипто фіт
ксерофіт
геліофіт
Суходольні луки
Ефіроолійне, рідкісна
39
Меліса лікарська
Melissa officinalis L.
Губоцвіті
Lamiaceae
гемікриптофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Луки, поля
Медонос, ефіроолійне, лікарське
40
М’ята водяна
Mentha aquatica L.
Губоцвіті
Lamiaceae
криптофіт
гігрофіт
геліофіт Харчове, лікарське
Часник
Allium
sativum
L.
Цибулеві
Alliaceae
криптофіт
ксерофіт
геліофіт
Городи, степи
Кормове, лікарське
Цибуля
городня Allium
cepa
L.
Цибулеві
Alliaceae
криптофіт
мезофіт
геліофіт
Городи степи
Кормове, лікарське
Чистець прямий Stachys recta L.
Айстрові
Asteraceae
гемікриптофіт
ксерофіт
геліофіт
Суходольні луки
Медонос
Безсмертки однорічні Xeranthemum
annuum
L.
Айстрові Asteraceae
терофіт
ксерофіт
геліофіт
Степи, степні схили, узбіччя доріг
Декоративне, бур’ян
Оман високий Inula
helenium
L.
Айстрові Asteraceae
гемікриптофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Галявини лісів, сирі місця, берега річок
Декоративне, медонос, лікарське, рідкісна
Ехінацея пурпурова Echinacea
purpurea
Moench
Айстрові Asteraceae
гемікриптофіт
мезофіт
тіньовитривалий
Сади, парки
Декоративне, лікарське
41
Деревій майжe
звичайний Achillea
submillefolium
Klok.
Айстрові
Asteraceae
криптофіт
мезофіт
геліофіт
Луки, узбіччя доріг
Медонос
Хамамілля запашна Chamomilla
suaveolens
R.
Айстрові
Asteraceae
терофіт
ксерофіт
геліофіт
Схили, забруднена місцевість
Лікарське, бур'ян
Пижмо звичайне Tanacetum
vulgare
L.
Айстрові
Asteraceae
криптофіт
ксерофіт
геліофіт
Луки, береги річок
Ефіроолійне, лікарське
Полин гіркий
Artemisia absinthium L.
Айстрові
Asteraceae
гемікриптофіт
ксерофіт
геліофіт
Луки, схили
Отруйна
Полин австрійський Artemisia
austriaca
Jacq.
Айстрові
Asteraceae
хамефіт
ксерофіт
геліофіт
Луки, схили
Отруйна
Мати-й-мачуха звичайна Tussilago
farfara
L.
Айстрові
Asteraceae
криптофіт
мезофіт
тіньовитривала
Глинисті схили, береги річок
Лікарське, медонос, вітамінне
Нагідки лікарські Calendula
officinalis L.
Айстрові
Asteraceae
терофіт
мезофіт
геліофіт
Сади, городи
Декоративне, лікарське, барвники
Лопух справжній Arctium
lappa
L.
Айстрові
Asteraceae
гемікриптофіт
мезофіт
геліофіт
Узбіччя доріг, ліси
Медонос, харчове,
жироолійне
Лопух павутинистий Arctium
tomentosum Mill.
Айстрові
Asteraceae
гемікрипто фіт
мезофіт
геліофіт
Ліси, чагарники, степи
Лікарське, бур'ян
42
Волошка синя
Centaurea cyanus L.
Айстрові
Asteraceae
терофіт
ксерофіт
геліофіт
Схили, чагарники
Декоративне, медонос
43
Цикорій дикий Cichorium
intybus L.
Айстрові Asteraceae
гемікриптофіт
ксерофіт
геліофіт
Вздовж доріг, канави, замічені місця
Лікарське, харчове, кормове, медоносне
44
Кульбаба лікарська Taraxacum
officinale
Webb. Ex
Wigg.
Айстрові Asteraceae
гемікриптофіт
мезофіт
геліофіт
Луки, поля
Медонос
45
Роман руський Anthemis
ruthenica Bieb
Айстрові
Asteraceae
терофіт
ксерофіт
геліофіт
Сухі степи, галявини
Декоративне, лікарське
46
Холодок лікарський Asparagus
officinalis L.
Холодкові Asparagaceae
криптофіт
мезофіт
геліофіт
Світлі ліси, чагарники
Харчове, лікарське
47
Осока чорна Carex
nigra Reichard
Злакові Poaceae
гемікриптофіт
гігрофіт
тіньовитривалий
Заболочені ліси, болота, канави
Лікарське
48
Пирій повзучий Elytrigia
repens Nevski
Злакові Poaceae
криптофіт
ксерофіт
геліофіт
Луги, степи
Кормове, лікарське, бур’ян
49
Овес посівний Avena
sativa
L.
Злакові Poaceae
Терофіт
мезофіт
геліофіт
Поля
Харчове, кормове
50
Кукурудза звичайна Zea
mays
L.
Злакові Poaceae
терофіт
ксерофіт
геліофіт
Поля, городи
Харчове, кормове
51
Зміївка розчепірена Cleistogenes
squarrosa Trin.
Злакові Poaceae
гемікриптофіт
ксерофіт
геліофіт
Піски, піщані степи
Лікарське
52
Лепеха звичайна Acorus
calamus
L.
Ароїдні Araceae
гемікриптофіт
гігрофіт
тіньовитривалий
Заболочені луки, болта
Лікарське, ефіроолійне
Флора рослин, які використовуються в
косметології представлена 29 родинами, 55 видами (табл.2).
Таблиця 2. Систематична
структура дослідженої
флори
№
Родина
Кількість
родів
видів
абсолютна, шт.
Відносна,%
абсолютна, шт.
Відносна, %
1.
Astraceae
11
22
13
23,7
2.
Rosaceae
7
14
8
14,7
3.
Lamiaceae
4
8
5
9,4
4.
Caprifoliaceae
2
4
2
3,6
5.
Fabaceae
2
4
2
3,6
6.
Alliaceae
1
2
2
3,6
7.
Boraginaceae
1
2
1
1,8
8.
Plantaginaceae
1
2
1
1,8
9.
Hippocastanaceae
1
2
1
1,8
10.
Oleaceae
1
2
1
1,8
11.
Elaegnaceae
1
2
1
1,8
12.
Laranthaceae
1
2
1
1,8
13.
Vitaceae
1
2
1
1,8
14.
Araliaceae
1
2
1
1,8
15.
Grossulariaceae
1
2
1
1,8
16.
Tiliaceae
1
2
1
1,8
17.
Violaceae
1
2
1
1,8
18.
Fagaceae
1
2
1
1,8
19.
Brassicaceae
1
2
1
1,8
20.
Hypericaceae
1
2
1
1,8
21.
Corylaceae
1
2
1
1,8
22.
Betulaceae
1
2
1
1,8
23.
Juglandaceae
1
2
1
1,8
24.
Urticaceae
1
2
1
1,8 Equisetaceae
1
2
1
1,8
26.
Aspidiaceae
1
2
1
1,8
27.
Papaveraceae
1
2
1
1,8
28.
Salicaceae
1
2
1
1,8
29.
Cannabaceae
1
2
1
1,8
разом
50
100,0
55
100,0
Аналіз таблиці дозволяє зробити
висновок, що флора досліджених рослин, які використовуються в косметології,
дуже різноманітна за видовим складом. Як видно з таблиці 2 - 58,6 % дослідженої
флори належить до 6 провідних родин: Astraceae,
Rosaceae, Lamiaceae,
Alliaceae, Caprifoliaceae,
Fabaceae. Значна
кількість представлена 1 видом.
Аналіз життєвих форм дослідженої
флори показав, що в рослинах, які використовуються в косметології присутні всі
форми за класифікацією Раункієра (рис.1).
Рис.1. Життєві форми дослідженої
флори
Аналіз життєвих форм досліджуваної
флори, показав, що серед рослин, які використовуються у косметології,
переважають фанерофіти - 38,2%. Значна кількість багаторічних трав’янистих
рослин. Поодиноко зустрічаються терофіти і хамефіти.
Рослини, які використовуються в
косметології поширені в умовах середнього зволоження - мезофіти, і рослини
посушливих місцезростань - ксерофіти. Лише два представника гігрофітних умов
зростання. Рослини гідрофіти і гідатофіти - відсутні (рис. 2).
Рис.2. Екологічні групи дослідженої
флори за відношенням до вологи.
Аналіз екологічних груп дослідженої
флори за відношенням до вологи показав, що серед рослин, що використовуються в
косметології, найросповсюдженішими є рослини - мезофіти - 63,7 %. Також велику
частину займають - ксерофіти - 32,7%.
Серед рослин, які використовуються в
косметології, по відношенню до світла найпоширенішими є геліофіти. Сцеофіти
відсутні (рис. 3).
Рис. 3. Екологічні групи дослідженої
флори за відношенням до світла
Аналіз екологічних груп дослідженої
флори за відношенням до світла показв, що серед рослин, які використовуються в
косметології, переважають геліофіти - 60 %. Також поширені тіньовитривалі
рослини - 40%.
Проведений аналіз показав, що
рослини, які використовуються в косметології зростають майже у всіх природних
фітоценозах і агроценозах, лісах і степах (рис.4).
Рис. 4. Фітоценотична принадлежність
дослідженої флори
Аналізуючи рисунок робимо висновки,
що рослини, які використовуються в косметології найбільш поширені у лісових
фітоценозах - 20 видів, також мають широке розповсюдження у степових і лучноних
фітоценозах.
Проведений аналіз показав, що
рослини, які використовуються в косметології мають різноманітне господарське
значення: медоноси, харчове, ефіроолійне, вітамінне тощо (рис. 5).
Рис. 5. Господарське значення
рослин, які використовуюься в косметології
Аналізуючи рисунок можна зробити
висновок, що рослини, які використовуються в косметології, найширше
застосовуються в харчовій промисловості - 22 види.
.2 Участь рослин, які
використовуюься в косметології у складанні фітоценозів
Наші дослідження проводилися у
травні 2011 року поблизу смт. Рогань, Харківської області. Вони спрямовані на
визначення участі рослин у складанні фітоценозів степових схилів. Аналізуючи
дані можна зробити висновок, що серед дослідженої флори зустрічається 13 видів
рослин - 39,4 %, які використовуються в косметології. За спільним проекційним
покриттям визначені види займають - 36, 4%. Проекційне покриття досліджених
рослин коливається від 9,6% - карагана кущова, до 0,9% - медунка темна. Середнє
проекційне покриття становить - 4%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити
домінантні види : карагана кущова, шавлія поникла, парило лікарське. Рослини
під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.1 до цв.3
(табл. 3).
Таблиця 3. Геоботанічна
характеристика степових схилів околиць м. Харків (травень 2011)
№
Вид
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
с.п.п
к.з.
ф.ф.
90
80
95
80
90
90
95
90
90
85
1
Крінітарія волосиста
17
15
20
10
30
10
2
10
10
12,4
90
вег.2
2
Карагана кущова
3
20
30
10
10
4
2
10
7
9,6
90
вег.2
3
Чистець прямий
10
7
2
5
7
2
4
+
4
4,1
90
цв.2
4
Шавлія поникла
10
5
9
20
20
6
1
5
15
9,1
90
цв.2
5
Шавлія дібровна
5
10
3
1
2
3
1
2,5
70
цв.2
6
Подорожник серед.
10
3
1
5
3
5
2
2,9
70
цв.3
7
Парило лікарське
10
10
7
5
2
+
2
2
3,8
80
вег.1
8
Юрінея павутиниста
2
5
6
3
1,6
40
цв.2
9
Пирій середній
5
17
10
7
8
10
25
8
8,2
80
цв.2
10
Залізняк бульбистий
3
4
2
5
1
5
2
5
2,7
80
вег.1
11
Бромус розчепірений
2
4
+
1
0,7
40
цв.1
12
Різак звичайний
1
2
2
1
2
0,8
50
вег.1
13
Залізняк колючий
1
2
6
5
3
5
2,2
60
цв.3
14
Миколайчики польові
5
2
3
2
5
3
2
60
вег.1
15
Перлівка трансільван.
1
3
+
+
0,4
40
цв.2
16
Пирій повзучій
5
15
20
4
3
5
15
10
12
8,9
90
цв.2
17
Осока рання
5
3
10
8
10
8
3
4,7
70
пл.1
18
Еремогоне лучно-степове
3
1
2
1
0,7
40
вег.-цв.
19
Зірочник злаковий
5
5
2
1
2
2
1,7
60
цв.2
20
Горошок мишачій
5
+
5
5
5
4
2,4
60
цв.2
21
Медунка темна
1
2
2
4
0,9
40
цв.2
22
Кипець прямий
5
1
1
2
5
1
1,5
60
цв.2
23
Подорожник ланцет.
5
1
5
1
5
5
2,2
60
цв.2
24 5
3
0,8
20
вег.1
25
Тонконіг вузьколист.
+
+
5
4
10
10
6
3,5
70
цв.2
26
Полин звичайний
+
+
15
7
2
8
3,2
60
вег.1
27
Латук компасний
+
5
3
2
+
1
50
вег.1
28
Жовтець їдкий
+
3
+
0,3
30
цв.2
29
Цикорій дикий
+
+
2
1
2
10
2
1,7
70
вег.2
30
Вероніка австрійська
1
2
2
4
0,9
40
цв.2
31
Осот родовий
+
+
5
+
0,5
40
вег.2
32
Грицики звичайні
1
2
+
2
10
4
1,9
60
цв.3
33
Свербіжниця польова
+
+
2
0,2
30
цв.2
загальна кількість видів
20
17
13
14
19
28
31
17
15
24
кількість видів лікарських рослин
5
5
7
4
5
9
8
5
5
7
Дослідження проводилися в червні
2011 року в околицях с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. Вони
спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів широколистяного
лісу. Аналізуючи отриманні дані можна сказати, що серед дослідженої флори
зусрічається 8 видів рослин - 26,7 %, які використовуються в косметології. За
спільним проекційним покриттям визначені види займають - 21,9 %. Проекційне
покриття досліджених рослин коливається від 4,8% - дуб звичайний, до 0,9% -
груша дика. Середнє проекційне покриття становить - 2,7%. Аналізуючі отриманні
дані можна виділити домінантні види :дуб звичайний, фіалка опушена, липа
серцелиста. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах:
від вег.2 до пл.3 (табл. 4).
Таблиця 4. Геоботанічна
характеристика широколистяного лісу околиць с. Гайдари (червень 2011)
№
Вид
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
с.п.п
к.з
ф.ф.
50
60
60
55
65
60
50
64
70
72
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
1
Черешня
2
2
14
7
2,5
40
пл.2
2
Ясен
6
4
5
5
5
5
20
2
5
5,7
90
3
Грястиця збірна
20
15
20
5
10
10
5
3
10
9,8
90
цв.2
4
Тонконіг дібровн.
15
15
20
5
5
5
4
10
7,9
80
цв.3
5
Розхідник
2
5
2
15
5
7
7
4,5
70
вег.1
6
Клен польовий
8
3
5
2
4
3
2
15
4,2
80
вег.1
7
Куцоніжка пухнас.
20
20
7
30
10
10
1
9,8
70
цв.3
8
Кульбаба лікарська
5
5
9
5
6
3
4
10
4,7
80
пл.2
9
Дзвоники широкол.
2
3
0,5
20
вег.2
10
Фіалка опушена
10
10
5
4
2,9
40
вег.2
11
Гравілат міський
5
10
4
8
5
3,2
50
пл.2
12
Осока сусідня
5
15
10
2
3,2
40
цв.2
13
Астрагал солодкол.
+
10
10
5
10
3,5
50
цв.1
14
Дуб звичайний
5
3
13
8
10
9
4,8
60
пл.
15
Підмареник міський
5
10
6
7
12
4
50
вег.2
16
Празелень
15
5
1
2,1
30
вег.2
17
Заяча капуста
1
3
+
2
0,6
40
вег.1
18
Пахучка
14
5
+
3
+
2,2
50 19
Зірочник ланцетний
+
15
+
+
10
5
3
60
пл.1
20
Медунка темна
+
+
5
10
7
2,2
50
вег.2
21
Липа серцелиста
5
4
10
7
2,6
40
пл.2
22
Груша дика
+
8
1
0,9
30
пл.1
23
Осока Міккелі
10
15
2
2,7
30
цв.2
24
В’яз
+
10
2
7
4
4
2,7
60
вег.2
25
Перлівка ряба
5
2
0,7
20
пл.2
26
Тонконіг однорічн.
20
10
4
3,4
30
цв.3
27
Латук Ше
+
7
5
1
1
4
1,8
60
вег.3
28
Бутень п’янкий
+
3
3
10
1,6
40
цв.2
29
Суниці лісові
4
2
7
1,3
30
пл.2
30
Очиток Рупректа
6
7
4
10
2,7
40
цв.1
загальна кількість видів
17
13
13
10
13
18
15
15
26
14
кількість видів лікарських рослин
4
3
4
4
1
5
3
2
6
3
Дослідження проводилися в червні
2011 року в поблизу с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. Вони
спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів заплави річки
Сіверський Дінець. Аналізуючи отриманні дані можна сказати, що серед
дослідженої флори зусрічається 10 видів рослин - 27,8 %, які використовуються в
косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають - 17,3
%. Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 4,6% - кульбаба
лікарська, до 0,1% - лопух павутинистий. Середнє проекційне покриття становить
- 1,7%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види :кульбаба
лікарська, ромашка непахуча, гірчак пташиний. Рослини під час дослідженя
знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.1 до пл.1 (табл. 5).
Таблиця 5. Фітоценотична
характеристика заплави річки Сіверський Дінець
№
Вид
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
с.п.п
к.з.
ф.ф.
95
100
95
100
95
95
90
95
98
100
1
Костриця лучна
15
15
15
15
5
5
5
20
10
10,5
90
2
Конюшина гібридна
3
+
+
0,3
30
3
Тонконіг одноріч.
20
15
10
10
20
7,5
50
4
Осока опушена
10
10
10
10
15
7
8
5
7,8
80
5
Пирій повзучій
15
15
10
+
10
20
17
12
20
7
11,6
100
6
Тонконіг лучний
8
5
15
15
13
5,6
60
7
Кульбаба лікарська
2
15
5
7
3
9
2
3
4
4,6
90
8
Перстач прямий
7
+
0,7
30
9
Герань лучна
3
+
3
5
3
3
5
2,2
70
10
Миколайчики пол.
1
2
10
5
6
2
6
3,2
70
11
Морква дика
1
2
5
7
3
3
2,1
60
12
Родовий осач пол.
3
3
0,6
20
13
Щавель кінський
3
7
4
5
8
2,7
50
14
Деревій майжезвич.
5
+
3
0,8
30
15
Латук компасний
4
2
0,6
20
16
Коюшина лучна
9
+
10
9
5
8
3
5
8
5,7
90
17
Подорожник велик.
4
5
5
5
1,9
40
18
Груша дика
1
0,1
10
19
Злинка канадська
3
6
8
1,7
30
20
Гірчак пташиний
5
6
5
5
3
2,4
50
21
Ромашка непахуча
2
3
20
5
3 50
22
Будяк звичайний
+
+
5
+
10
5
1
2,1
70
23
Жовтець багатоквіт.
+
2
5
5
1,7
50
24
Лисехвіст лучний
5
+
0,5
20
пл.1
25
Люцерна хмелевид.
2
5
5
4
10
5
7
3,8
70
вег.1
26
Цикорій
5
5
2
8
5
2,5
50
27
Лядвенець україн.
+
+
2
1
0,3
40
цв.2
28
Пижмо звичайне
6
10
5
2,1
30
29
Стенактис одноріч.
+
7
0,7
20
30
Тонконіг вузьколис.
+
20
5
10
3,5
40
пл.1
31
Конюшина біла
8
8
5
2,1
30
32
Грицики звичайні
+
10
5
1,5
20
33
М’яточник бур’ян.
3
0,3
20
34
Полин гіркий
+
+
5
0,5
30
35
Тонконіг звичайн.
15
+
+
1,5
30
36
Лопух павутинист.
+
1
0,1
20
загальна кількість видів:
17
15
19
15
17
15
15
19
15
16
кількість видів лікарських рслин
2
3
6
2
6
3
3
5
4
4
Дослідження проводилися в червні
2011 року в поблизу с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. Вони
спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів степових схилів.
Аналізуючи отриманні дані можна сказати, що серед дослідженої флори
зусрічається 15 видів рослин - 24,1 %, які використовуються в косметології. За
спільним проекційним покриттям визначені види займають - 8,5 % Проекційне
покриття досліджених рослин коливається від 2,6% - полин звичайний, до 0,2% -
хвощ польовий, гірчак пташиний. Середнє проекційне покриття становить - 0,57%.
Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види :полин звичайний,
пижмо звичайне, деревій майжезвичайний. Рослини під час дослідженя знаходилися
у різних фенологічних фазах: від вег.1 до пл.2. (табл. 6).
Таблиця 6. Геоботанічна
характеристика степових схилів околиць с. Гайдари
№
Вид
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
с.п.п
к.з.
ф.ф.
100
100
100
100
95
90
95
90
100
80
1
Осока тиринова
5
30
30
25
30
15
40
5
10
19
90
вег.2
2
Щавель горобинний
3
1
50
30
20
10
+
1
11,5
80
цв.2
3
Дрік красильний
8
45
+
10
1
5
15
+
8,3
80
цв.2
4
Полин звичайний
5
+
2
3
10
+
5
1
+
2,6
90
цв.1
5
Ластівень розлогий
15
30
25
10
+
8
50
пл.1
6
Тонконіг стиснутий
40
2
+
+
4,2
40
вег.1
7
Цмін пісковий
+
10
10
20
1
+
4,1
60
цв.2
8
Стенактис одноріч.
+
+
20
2
5
+
5
1
3,3
70
цв.1
9
Дзвоники ріпчасті
3
+
5
5
1
6
1,6
60
цв.3
10
Полин Маршалів
+
+
5
+
0,5
40
цв.1
11
Віскарія клейка
+
+
2
5
5
1
+
1,3
70
вег.2
12
Деревій майжезвич.
+
+
5
+
+
5
+
1
70
вег.2
13
Пижмо звичайне
2
+
3
5
+
+
1
60
вег.1
14
Дивина медмежа
+
+
5
+
0,5
40
цв.1
15
Жовтець багатоквіт.
+
5
+
+
0,5
40
цв.2
16
Підмареник м’який
+
5
+
+
0,5
40
вег.1
17
Очиток Рупректа
1
+ 0,3
40
вег.1
18
Конюшина біла
+
+
+
+
40
цв.2
19
Конюшина польова
+
+
+
+
40
цв.2
20
Собаче мило звич.
+
1
65
6,6
30
цв.2
21
Осока рання
15
20
3,5
20
вег.2
22
Пирій середній
5
10
1,5
20
вег.2
23
Миколайчики плос.
15
2
3
2
30
вег.1
24
В’язень
барвистий
+
+
10
1
30
вег.2
25
Волошка синя
10
+
1
20
вег.1
26
Мітлиця собача
10
+
+
1
30
цв.1
27
Люцерна румунська
+
9
1
20
цв.1
28
Тонконіг лучний
10
+
1
20
цв.1
29
Крстриця Валійська
+
7
+
0,7
30
вег.1
30
Тонконіг вузьколис.
2
+
5
0,7
30
цв.1
31
Цибуля городня
+
6
0,6
30
цв.3
32
Звіробій звичайний
1
5
0,6
20
цв.2
33
Нечуйвітер волохат.
5
+
+
0,5
30
вег.1
34
Лядвенець українс.
3
+
2
0,5
30
цв.1
35
Перстач опушений
+
2
3
0,5
30
вег.2
36
Суниці зелені
5
0,5
10
пл.2
37
Перстач розлогий
+
5
0,5
20
вег.2
38
Подорожник серед.
+
5
0,5
20
вег.2
39
Грястиця збірна
3
+
0,3
20
вег.1
40
Козельці українс.
3
0,3
10
вег.1
41
Очиток звичайний
3
0,3
10
вег.1
42
Парило звичайне
2
+
0,2
20
цв.2
43
Шавлія дібровна
2
+
+
0,2
30
цв.2
44
Абрикос звичайн.
1
1
+
0,2
30
пл.2
45
Віка
1
1
0,2
20
цв.2
46
Костриця звичайна
1
0,2
10
вег.1
47
Перстач гусячий
1
0,2
10
вег.1
48
Парило лікарське
1
1
0,2
20
цв.2
49
Морква дика
1
1
0,2
20
цв.2
50
Горошок мишачий
+
+
2
0,2
30
вег.1
51
Тонконіг дібровний
+
+
2
0,2
30
цв.2
52
Вероніка широкол.
+
+
1
0,1
30
вег.1
53
Гірчак пташиний
+
1
1
0,2
30
вег.1
54
Хвощ польовий
+
1
1
0,2
30
вег.1
55
Хондрило ситников
1
1
0,2
20
вег.1
56
Подорожник ланц.
1
1
0,2
20
вег.1
57
Підмореник чіпкий
1
1
0,2
20
вег-цв3
58
Нечуйвітер синяков
1
0,1
10
вег-цв3
59
Жовтець східний
1
0,1
10
цв.2
60
Цибуля Вальдштей
1
0,1
10
цв.2
61
Вівсюнець пухнаст.
1
0,1
10
цв.2
62
Осока волосиста
1
0,1
10
цв.2
загальна кількість
17
18
19
22
19
17
23
20
33
17
кількість видів лікарських рслин
7
3
5
4
5
3
5
6
6
6
.3 Хімічний склад та
фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори
За літературними джерелами ми
визначили хімічний склад та фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.
Дані подані у таблиці 7. Наші дослідження показали, що серед досліджених рослин
найбільше біологічно активних речовин міститься у горіхі грецькому, винограді
справжньому та калині звичайній. №
Назва рослини
біологічно активні речовини
фізіологічна дія
Дубильні речовини
Жирні масла
Кумарини
Смоли
Ефірні масла
Слизи
Органічні кислоти
Вітаміни
Мінеральні речовини
Зволоження
Зморшки
Тонус судин
Звуження пор
Целюліт
Випадіння волосся
Дезинфікація шкіри
Набряки
Ластовиння
1.
Хвощ польовий
Equisetum arvense L.
+
+
+
+
+
+
2.
Щитник чоловічий
Dryopteris filix-mas (L.) Schott
+
+
+
+
+
+
+
+
+
3.
Чистотіл великий Chelidonium
majus
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
4.
Дуб звичайний Qercus
robur
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
5.
Кропива дводомна Urtica
dioica
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
6.
Хміль звичайний Humulus
lupulus
L.
+
+
+
+
+
+
7.
Береза
повисла Betula pendula L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
8.
Горіх грецький Juglans
regia L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
9.
Ліщина звичайна Соrylus
avellana
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
10
Звіробій звичайний
Hypericum perforatum L.
+
+
+
+
+
+
+
11
Грицики звичайні
Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
12
Фіалка триколірна Viola
tricolor L.
+
+
+
+
+
+
+
+
13
Тополя чорна Populus
nigra L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
14
Липа серцелиста-
Tilia cordata Mill.
+
+
+
+
+
15
Смородина чорна Ribes
nigrum
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
16
Суниця лісова
Fragaria vesca L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
17
Суниці зелені Fragaria
viridis Duch.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
18
Абрикос звичайний Armeniaca
Vulgaris Lam
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
19
Вишня звичайна Cerasus
vulgaris Mill
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
20
Шипшина щитконосна Rosa
corymbifera
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
21
Горобина звичайна Sorbus
aucuparia
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
22
Глід кривочашечковий Crataegus
nicrofula
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
23
Черемха звичайна Padus avium Mill.
+
+
+
+
+
+
+
+
24
Біла акація звичайна Robinia
pseudoacacia
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
25
Буркун лікарський
Melilotus officinalis L.
+
+
+
+
+
+
+
+
26
Петрушка городня Petroselinum
crisput Mill
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
27
Виноград справжній Vitis
venifera
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
28
Омела біла
Viscum album L.
+
+
+
+
+
+
29
Маслинка вузьколиста Elaegnus angustifolia L.
+
+
+
+
+
+
+
+
30
Бузок звичайний Syringa
vulgaris
L.
+
+ +
+
+
+
+
+
31
Калина звичайна Viburnum
opulus
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
32
Бузина чорна
Sambucus nigra L.
+
+
+
+
+
+
+
33
Гіркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
34
Живокіст лікарський Symphytym
officinale
L.
+
+
+
+
+
35
Подоржник великий Plantago
major
L.
+
+
+
+
+
+
+
36
Розмарин справжній Rosmarinus
officinalis L.
+
+
+
+
+
+
+
+
37
Шавлія дібровна Salvia
nemerosa
L.
+
+
+
+
+
+
+
38
Шавлія поникла Salvia nutaus L
+
+
+
+
+
+
+
39
Меліса лікарська
Melissa officinalis L.
+
+
+
+
+
+
40
М’ята водяна
Mentha aquatica L.
+
+
+
+
41
Деревій майжe
звичайний Achillea
submillefolium
Klok.
+
+
+
+
+
+
+
42
Волошка синя
Centaurea cyanus L.
+
+
+
+
+
43
Пижмо звичайне Tanacetum
vulgare
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
44
Кульбаба лікарська Taraxacum
officinale
Webb. Ex
Wigg.
+
+
+
+
+
+
+
+
45
Полин гіркий
Artemisia absinthium L.
+
+
+
+
+
+
46
Полин австрійський Artemisia
austriaca
Jacq.
+
+
+
+
+
+
47
Чистець прямий Stachys recta L.
+
+
+
+
+
48
Роман руський Anthemis
ruthenica Bieb.
+
+
+
+
+
+
+
49
Хамамілля запашна Chamomilla
suaveolens
R.
+
+
+
+
+
+
50
Лопух справжній Arctium
lappa
L.
+
+
+
+
+
+
51
Лопух павутинистий Arctium
tomentosum Mill.
+
+
+
+
+
+
52
Мати-й-мачуха звичайна Tussilago
farfara
L.
+
+
+
+
+
+
+
+
+
53
Нагідки лікарські Calendula
officinalis L.
+
+
+
+
+
+
+
54
Часник
Allium
sativum
L.
+
+
+
+
+
+
55
Цибуля
городня Allium
cepa
L.
+
+
+
+
+
+
Аналіз хімічного складу дослідженої
флори показав, що у рослин, які використовуються в косметології, найчастіше
зустрічаються органічні кислоти- хвощ польовий, дуб звичайний, кропива
дводомна; ефірні та жирні масла - чистотіл великий, хміль звичайний, горіх
грецький (Рис. 6).
Рис. 6. Біологічно активні речовини
дослідженої флори
Аналіз біологічно активних речовин
показав, що серед речовин, які входять до складу рослин, які використовуються в
косметології, переважають органічні кисоти - 42 види. Також часто зустрічаються
ефірні масла - 37 видів, та жирні масла - 34 види рослин.
Аналіз фармакотерапевтичних
властивостей дослідженої флори показав, що рослини мають різноманітну
фізіологічну дію: лікування набряків, тонізація судин, зволоження шкіри (рис.
7).
Рис. 7. Фізіологічна дія дослідженої
флори
Аналіз фізіологічної дії показав, що
серед фармакотерапевтичних властивостей рослин, які використовуються в
косметології переважає здатність рослин діяти на тонус судин - 30 видів рослин.
Також це зволоження шкіри - 26 видів, лікування набряків - 29 видів, тощо.
Більшість рослин мають широкий спектр дії - калина звичайна, петрушка городня,
береза повисла.
Розділ 4. Можливості
використання
теми
дослідження
у
роботі
вчителя
Сьогодні найгострішою проблемою в нашому
суспільстві є стан здоров'я населення, в тому числі й дитячого. Відомо, що
здорові діти - в повному розумінні цього слова - є основою для розвитку країни.
В 6 класі з тем «Біологія - наука про живу
природу», «Значення біології в медицині, сільському господарстві, житті людини»,
можна використовувати гербарні зразки як наглядний матеріал.
З теми «Тканини і органи рослин». Загальний план
будови рослинного організму, можна показати на гербарних зразках, зазначити
схожість та відмінність рослин та певних органів в залежності від умов
зростання.
З теми «Відділ Покритонасінні. Загальна
характеристика. ». Вегетативні органи - корінь, пагін, стебло, листки можна
показати на гербарних зразках, також їх взаємодію та різноманіття.
Теми «Репродуктивні органи. Квітки.
Різноманітність квіток. Суцвіття. Запилення та запліднення. Плоди та насіння»
на прикладі гербаріїв та таблиці можна показати різноманітність квіток, суцвіть
та причини їх різноманіття за умов зростання. Також розповісти про значення
комах-запилювачів. Розповісти про пристосування квіток до запилення різними
способами.
З теми «Розмноження рослин. Ріст та розвиток
рослин. Рух рослин. Узагальнення» рослину як цілісний організм можна показати
на гербаріях, розповісти про значення розмноження та показати органи
пристосовані для цього та редуковані в процесі еволюції.
Таким чином матеріали з даної теми можна широко
використовувати при роботі в школі на уроках з біології, особливо в 6 класі.
Гербарії та таблиці стануть наочним прикладом для учнів і допоможуть краще
зрозуміти та засвоїти новий матеріал, а згодом і повторити вже пройдений.
Висновки
1. В процесі написання курсової було
вивчено історію розвитку косметології, як науки. Її історія починається ще з
часів Древнього Єгипту, та триває до наших часів. Від покоління до покоління
передається рецептура використання рослин, для покращення та відновлення краси.
2. Нами було досліджено 55
видів рослин, які використовуються в косметології. Нами встановлено, що
провідними родинами є Розові, Айстрові, Губоцвіті, Жимолестеві, Маслинові.
. За класифікацію життєвих
форм (за Раункієром) серед дослідженої флори домінують фанерофіти - 38,2%,
також поширені гемікриптофіти - 27,3%. Аналіз екологічних груп досліджених
рослин за відношенням до вологи, показав, що переважають мезофіти - 63,7%. Дослідивши
флору рослин, які мають лікарські властивості і використовуються в
косметології, за відношенням до світла, можна сказати, що домінують геліофіти -
60,0%.
. Встановлено, що рослини,
які використовуються в косметології, зростають майже у всіх природних
фітоценозах і агроценозах, лісах - 20 видів і степах - 18 видів рослин.
Господарське значення досліджених рослин дуже різноманітне: переважають харчові
- 22 види, медоносні - 13 видів та дикорослі - 10 видів рослин.
. У складанні фітоценозів
степових схилів смт. Рогань, Харківської області, досліджені рослини займають -
27,3 % від загальної кількості. У складанні фітоценозів широколистіного лісу
поблизу с. Гайдари, Харківської області, досліджені рослини займають - 26,7%
від загальної кількості. У складанні фітоценозів заплави річки Сіверський
Дінець поблизу с. Гайдари, Харківської області, досліджені рослини займають -
27,8% від загальної кількості. У складанні фітоценозів степових схилів поблизу
с. Гайдари, Харківської області, досліджені рослини займають -24,1% від
загальної кількості. У всіх фітоценозах наянві рослини, які використовуються в
косметології. Також в фітоценозах схилів досліджена флора більш поширена ніж в
широколитсяному лісі. Коефіцієнт їх зустрічаємості та спільне проекційне
покриття, дає змогу зробити висновок, про поширення рослин та можливість їх
зникнення в тих чи інших фіоценозах.
. Встановлено, що найбільш
поширеними біологічно активними речовинами є органічні кислоти - 42 види
рослин. Досліджено, що серед фармакотерапевтичних властивостей рослин переважає
здатність тонузувати судини - 30 видів.
. Матеріали
з даної теми можна широко використовувати при роботі в школі на уроках з
біології, особливо в 6 класі. Гербарії та таблиці стануть наочним прикладом для
учнів і допоможуть краще зрозуміти та засвоїти новий матеріал, а згодом і
повторити вже пройдений. Також рослини, які
використовуються в косметології мають велике значення не лише для программи
шкільного курсу, а й для загального розвитку дитини.
рослина косметологія
флора лікарський
Список використаної літератури
1. Акопов И.Э. Важнейшие
отечественные лекарственные растения и их применение. - Ташкент, 1986.
. Брехман Ч.Ч. Человек и
биологически активные вещества/ Брехман Ч.Ч. - Л.: Наука, 1996.-236с.
. Вовк О.Г. Буланий Ю.І.,
Щербина
Д.Н., Кушніренко Л.А. /методичні вказівки до польової практики з ботаніки. -
Полтава: ПДПУ, 1980. - 47с.
. Гринкевич Н.И., Сафронич
Л.Н. Химический анализ лекарственных растений. М.: Высшая школа, 1984.
. Гродзинський А.М. Лікарські
рослини: Енциклопедичний довідник/ Гродзинський А.М. - К.: Голов. ред. УРЕ,
1991-544с.
. Доброчаева Д.Н., Котов
М.И., Пракудин Ю.Н./ Определитель высших растений Украины.- Киев: Наук.думка,
1987. - 548 с.
. Елен Е.Я. Наши зеленые
сокровища. - К.: Рад.шк., 1986-218 с.
. Картух В.В. Ліки навколо
нас/ Картух В.В. - К: Здоров,,1987. - 231с.
. Кащеев А.К. Дикорастущие
съедобные растения в нашем питании/ Кащеев А.К. - М: Пищевая про-сть, 1980 -
256с.
. Лекарственное растительное
сырье. - Изд.офиц. - М.: Изд-во стандартов, 1990
. Мамчур Ф.І. Довідник з
фітотерапії/ Мамчур Ф.І. - К.: Здоров’я 1986 - 324 с.
. Машковый М.Д. Лекарственные
средства/ Машковый М.Д. - М.: Медицина 1987. - 410 с.
. Муравьева Д.А., Самылина
И.А., Яковлев Г.П. Фармакогнозия. М.: Медицина, 2002.
. Носаль М.А., Носаль И.М.
Лекарственные растения в народной медицине. - М., 1991.
. Попов Л.П. Лекарственные
растения в народной медицине.- Киев: Здоров’я, 1969.
. Приходько С.М. Цілюща флора у
вашій кімнаті/ Приходько С.М. - К.: Наукова думка, 1990 - 342 с.
. Путырский И.Н., Прохоров
В.Н. Универсальная энциклопедия лекарственных растений. Минск: Книжный дом; М.:
Махаон, 2000.
. Рева М.Л. Дикие съедобные
растения Украины/ Рева М.Л., Рева Н.Н. - К.: Наукова думка, 1976. - 165с.
. Решетняк В.В. Травник /
Решетняк В.В., Цигура И.В. - Х.: Прапор, 1993. - 463с.
. Рідний край: [навч.посібник
з народознавства/ за ред. І.Ф.
Прокопенка]
-Х.: Основа, 1993.-582с.
. Сало В.М. Зелёные друзья
человека/ Сало В.М. - М.: Наука, 1975. - 185с.
. Самойлов Л.В. Косметическая
химия: учеб.издание. В 2 ч. Ч.1: ингредиенты - М.: школа косметических химиков,
2005.-336с.
. Современная фитотерапия /
под ред. В. Петкова.- София: Медицина и физкультура, 1988.
. Соколов С.Я. Фармакотерапия
и фитофармакология. - М.: Медицинское информацитонное агентсво, 2000.
. Харченко М.С. Лікарські
рослини і їх застосування в народній медицині/ Харченко М.С. - К.: Здоров’я.
1971 - 335 с.
. http://beauty - sea.com
. http://mectectvo.com
. www.grigaonline.narod.ru
. http://4youlasches.org.ua
. www.fitokosmetika.net
. www.allaboutbeauty.ru
. www.alfitplus.ru
. www.relook.ru
. www.fiziolive.ru