(3.1)
Стале значення вихідної величини
(3.2)
Стала неузгодженість
(3.3)
Сталі значення сигналу П- регулятора
(3.4)
3.2 Імітаційне моделювання АСР, аналіз якості її
функціонування й визначення запасів стійкості
Імітаційна модель АСР наведена на рис. 3.2.
Ця модель відповідає структурній схемі, наведеній на рис. 3.1. В ній передбачений задатчик (блок step), що дозволяє сформувати завдання g(t), а також цифрові дисплеї (Display…Display4) для точного визначення сталих значень сигналів u1(t), u2(t), u3(t) і y(t). Відзначимо, що сталі значення цих сигналів, отримані в результаті моделювання, збігаються з розрахунковими.
Крива перехідного процесу для вихідної величини наведена на рис. 3.3.
Знайдемо прямі оцінки якості:
перерегулювання визначимо по формулі.
(3.5)
у досліджуваній АСР перерегулювання
=
66%,
· час регулювання
Рис. 3.2 Імітаційна модель АСР в Simulink.

Провівши аналіз отриманих даних, було зроблено висновок, що система не
є стійкою, вирівнюється відносно
за
короткий час
ВИСНОВКИ
В ході виконання курсової роботи було досліджено параметри та якості функціонування пропорційного регулятора на прикладі системи управління. Створено модель АСР в MATLAB/Simulink і побудовано криву перехідного процесу. Також було оцінено показники якості перерегулювання.
З
отриманих даних можна зробити висновки, що дана система не задовольняє наші
умови, бо система не є стійкою, самовирівнюється за короткий час, вирівнюється
.
Також з отриманих даних в ході роботи було зроблено висновок, що:
1. Задана структура системи реалізує пропорційний закон регулювання.
. Для забезпечення заданого перерегулювання, параметр регулятора повинен дорівнювати: К1 = 5.5.
3. Статичне
відхилення в системі
; час регулювання становить
Отже, на основі дослідженої системи можна спроектувати САР, що використовуватиметься в автоматизації систем управління електроприводи постійного струму, але система не задовольняє технологічним умовам і потребує технічного втручання.
Отримані результати можна використовувати при дослідженні САР
зі зміненими вхідними даними та параметрами. Також опрацьовані матеріали
можливо використовувати при моделюванні систем та їх поведінки, для розрахунків
параметрів оптимізації САР.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бессекерский, В. А. Теория систем автоматического регулирования/ В. А. Бессекерский, Е. П. Попов. - М.: Наука, 1972. - 768 с.
2. Воронов, А. А. Основы теории автоматического управления: Автоматическое регулирование
непрерывных линейных систем/
А. А. Воронов. -
М.: Энергия, 1980. - 310 с.
. Воронов, А. А. Основы теории автоматического управления: особые линейные и нелинейные системы/ А. А. Воронов. - М.: Энергоиздат, 1981. - 304 с.
. Зайцев, Г. Ф. Основы теории автоматического управления и регулирования/ В. И. Костюк, П. И. Чинаев, Г. Ф. Зайцев. - К.: Технаса, 1977. - 422 с.
. Попов, Е. П. Теория линейных систем автоматического регулирования и управления/ Е. П. Попов. - М.: Наука, 1978. - 256 с.
. Солодовников, В. В., Основы теории и элементы систем автоматического регулирования/ В. В. Солодовников, В. Н. Плотников,
А. В. Яковлев. - М.: Машиностроение, 1985. - 536 с.
. Філіпс, Ч. В. Системи управління зі
зворотним зв’язком/
Ч. В. Філіпс, Р. С. Харбор. - М.: Лабораторія базових знань, 2001. - 616 с.
. Цыпкин, Я. З. Основы теории автоматических систем/
Я. З. Цыпкин. - М.: Наука, 1977. - 560 с.
9. Цыпкин,
Я.З. Теория линейных импульсных систем/
Я. З. Цыпкин. - М.:
Физматгиз, 1963. - 968 с.
. Щербина, Г. С. Теория автоматического управления/
Г. С. Щербина, О. Е. Потап, А. П. Егоров. - Днепропетровск:
ГИПОмет, 2003. - 54 с.