(7) (a) it is said that under the two-aspect view of transcendental idealism `we know real, mind independent objects (although not considered as they are in themselves) ' [22, c.61].
(6) It is a separate question whether I am in control of willing the end that I do [20, c.9].
Зазначимо, що трансформувати таке висловлення в подібне, але без безособової конструкції, без зміни прагматичного значення неможливо, оскільки оцінка втрачає свою фокусну позицію, що впливає на умови істинності пропозиції. А у випадку евіденціальної оцінки таке висловлення не буде прагматично успішним і не узгоджуватиметься з принципом Кооперації, оскільки адресат очікує, що мовець вважає вартим ствердження того, що він стверджує, що він вірить у це, і що він чекає, що і адресат у нього повірить, якщо не вказано протилежного, в іншому разі, навіщо 6 мовець взагалі робив це твердження [2, с.2].
Тому, якщо, скажімо, трансформувати (1а) у (8), то у випадку (8) упродовж сприймання всієї інформації адресат вважатиме її достовірною, тільки щоб в кінці висловлення дізнатися, що це не так; це пов'язано з ІС та відсутністю фокуса, який би вказував на зв'язок пресупозиції з пропозицією та зміною позицій топіка та коментаря у висловленні.
*That this objection, like Feuerbach's, is entirely inappropriate. might seem.
Із перспективи генеративної граматики та картографічного синтаксису можна встановити подібність прагматичної ролі безособової конструкції з ввідним it та виділяючої конструкції в ІС речення. Оціночні та епістемічні фрази можуть переміщатися в ліву периферію, де вони структурно виділяються та набувають статусу фокуса [13]:
[ХР [FocYP]],
де ХР у лівій периферії стає фокусом, a YP - пресупозицією [4, с.52]. Такий фокус, зокрема, епістемічні та евіденційні фрази в лівій периферії, мають особливе значення для наукового письма, адже стосуються істинності пропозицій, а також дозволяють авторові наукового тексту виражати чужі або проблематичні судження.
Отже, будь-яка безособова конструкція - виділяюча, з власне безособовим чи ввідним формальним it - служить винесенню певної частини інформації в фокус висловлення, з тією відмінністю, що в конструкціях різних типів фокусом служить щось інше. Прагматичне функціонування та структурні параметри вираження кожного типу фокуса, як і особливості його вживання в наукових текстах із різних гуманітарних дисциплін, становлять перспективу дослідження.
Література
1. Сусов И.П. Лингвистическая прагматика / И.П. Сусов. - Вінниця: Нова Книга, 2009. 272 с. Bach К. Applying Pragmatics to Epistemology / K. Bach // Philosophical Issues 18 (1). - 2008. - P.68-88.
2. Chomsky N. Studies on Semantics in Generative Grammar / N. Chomsky. - The Hague: Mouton, 1972. - 207 p.