Курсовая работа (т): Імітаційне моделювання процесів управління інформаційною безпекою на основі мереж Петрі

Імітаційне моделювання процесів управління інформаційною безпекою на основі мереж Петрі

Курсовий проект

з дисципліни

„ Моделі та методи управління інформаційною безпекою ”

курсанту групи АМ-51м Криловецькому Б.С.

Завдання

Розробити імітаційну модель у вигляді мереж Петрі для запропонованих процесів управління інформаційною безпекою, яка включає виділення подій, визначення кількості умов для здійснення подій та взаємозв’язок між ними. Провести перевірку моделі на вибраному програмному засобі функціонування моделей Петрі..

Тема:„ Імітаційне моделювання процесів управління інформаційною безпекою на основі мереж Петрі ”

Вступ

Комплексна система захисту інформації - це сукупність організаційних і інженерно-технічних заходів, програмно - апаратних засобів, які забезпечують захист інформації в автоматизованій системі у відповідності до нормативно - правових документів в галузі захисту інформації, та дозволять обробляти в автоматизованій системі інформацію, до якої, відповідно до її призначення, правового статусу та грифу обмеження доступу, висуваються вимоги по забезпеченню її конфіденційності, цілісності та доступності в ході її обробки.

Створення комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) не є головним завданням підприємства, як, наприклад, виробництво продукції та отримання прибутку. Тому створювана КСЗІ не повинна призводити до відчутних труднощів у роботі підприємства, а створення КСЗІ повинно бути економічно виправданим. Тим не менше вона повинна забезпечувати захист важливих інформаційних ресурсів підприємства від усіх реальних загроз.

Розділ 1. Опис об’єкта захисту

.1 Опис роботи біохімічної лабораторії ЛНУ ім. Івана Франка

Біохімічна лабораторія ЛНУ ім. Івана Франка у м. Львів виконує широкий спектр лабораторних досліджень, забезпечує інформацією лікарів до та на протязі операцій та у ранньому післяопераційному періоді.

Акредитована лабораторія бере участь у розробці наукових тематик інституту, виконанні дисертацій, у проведенні випробувань нових лікарняних препаратів.

Щорічно виконується понад 600 000 біохімічних досліджень.

Основні дослідження, які проводить дана лабораторія:

·        визначення лужної фосфатази;

·        визначення креатинфосфокинази;

·        визначення а-амілази;

·        визначення альбуміни;

·        визначення холостерину та багато інших.

Організація роботи біохімічної лабораторії ЛНУ ім. Івана Франка у м. Львів:

Робочий день : з 07:00 до 10.00 прийом аналізів;

з 10:00 до 16:00 проведення досліджень.

Обідня перерва : 12:00 - 13:00.

Вихідні дні - субота, неділя.

1.2 Опис приміщення об’єкта захисту

Біохімічна лабораторія ЛНУ ім. І.Франка розташована в центрі м. Львів, недалеко від університету ім. І.Франка. Даний об’єкт захисту знаходиться у будинку міської поліклініки на третьому поверсі п’ятиповерхового залізобетонного будинку з підвалом на межі контрольованої зони. Також на поверсі знаходяться: кабінет здачі аналізів, зал засідань, кабінет завідуючого біохімічною лабораторією, склад, лабораторія, офіс, туалет.

Рис. 1.1. Загальний план об’єкта захисту

У кожне внутрішнє приміщення, веде по одній двері. Всі двері дерев'яні, крім дверей лабораторії, які посилені металом і дверей складу, які є броньовані і захищені біометричним замком, а саме сканером відбитків пальців . На всіх інших дверях встановлені механічні замки, ключі до яких є у завідуючого лабораторією. На всіх дверях встановлена сигналізація, яка включається і відключається працівниками даного кабінету. Загальна кількість дверей - 8.

З південної сторони розташовано 2 вікна залу засідань, а з північної - 4: 2 з кабінету здачі аналізів, 1 з кабінету завідуючого і одне з складу. Із заходу вікна відсутні, а з сходу 3 вікна: одне з виходить із коридору, інших два з складу. Загалом у приміщені - 9 вікон. Всі вікна металопластикові, звукоізольовані.

Проводка виконана приховано - в стінах і над підвісною стелею. Системи освітлення - люмінесцентні лампи. Їх загальна кількість - 12. У приміщенні - 38 розеток. Заземлення проходить по периметру всього приміщення і уздовж його стін.

Труби опалення проходять по всьому периметру будівлі. У кожному кабінеті знаходиться хоча б одна батарея. Загальна кількість батарей - 12.

На даному об’єкті захисту циркулює інформація, яка відноситься до першої категорії режиму секретності інформації - інформація, що містить відомості, які становлять державну таємницю, для якої встановлено гриф секретності "особливої важливості".

.3 Опис персоналу лабораторії

Загальна кількість працівників - 10:

1.   Завідувач лабораторією - 1.

2.   Працівники які приймають аналізи - 2.

3.      Лаборанти - 3.

.        Офісні працівники - 2.

.        Секретар - 1.

Технічний персонал:

1.      Прибиральник - 1.

.4 Опис технічних пристроїв

В даній установі знаходяться такі технічні пристрої прийому і обробки інформації як: устаткування для аналізу та синтезу хімічних сполук, персональні комп’ютери, з’єднані в локальну мережу з комп’ютером, виділеним під сервер (є вихід в Інтернет через Dial-Up), внутрішня МініАТС, радіоприймач, ксерокс, телевізор, відеоплеєр, кабелі телефонного зв’язку, лінії мережі електроживлення, пристрій для знищення паперу, дві лампи денного світла, кондиціонери, дві настільні лампи, а також пожежна, охоронна сигналізація, апаратура для відео спостереження.

В будівлі об’єкту знаходяться 9 ПК, які об’єднані в локальну мережу. Топологія мережі - зірка.

Рис.1.2. Топологія зіркоподібної мережі

Зіркоподібна мережа характеризується наявністю центрального вузла комутації - мережного сервера, до якого (або через який) надсилаються всі повідомлення. На мережний сервер, крім основних функцій, можуть бути покладені додаткові функції з узгодження швидкостей роботи станцій і перетворення протоколів обміну, це дозволяє в рамках однієї мережі об'єднувати різнотипні робочі станції.

Принцип роботи зіркоподібної топології. Кожен комп'ютер в мережі з топологією типу "зірка" взаємодіє з центральним концентратором, який передає повідомлення всіх комп'ютерів (у зіркоподібній мережі з широкомовною розсилкою) або тільки комп'ютеру-адресатові (у комутованій зіркоподібній мережі). Мережний сервер підключається до комутатора як робоча станція, але з максимальним пріоритетом. У цьому випадку структура центрального вузла значно спрощується, що у сполученні з високошвидкісними каналами дозволяє досягти досить високої швидкості пе­редачі даних. Так, наприклад, у зірчастій мережі Ultra Net швидкість передачі даних становить 1,4 Гбіт/с.

Переваги мережі із зіркоподібною топологією:

така мережа допускає просту модифікацію і додавання комп'ютерів, не порушуючи інші її частини. Досить прокласти новий кабель від комп'ютера до центрального вузла і підключити його до концентратора. Якщо можливості центрального концентратора будуть вичерпані, слід замінити його пристроєм з великим числом портів;

центральний концентратор зіркоподібної мережі зручно використовувати для діагностики. Інтелектуальні концентратори (пристрої з мікропроцесорами, доданими для повторення мережних сигналів) забезпечують також моніторинг і управління мережею;

відмова одного комп'ютера не обов'язково приводить до зупину всієї мережі. Концентратор здатний виявляти відмови і ізолювати таку машину або мережний кабель, що дозволяє решті мережі продовжувати роботу;

у одній мережі допускається застосування декількох типів кабелів (якщо їх дозволяє використовувати концентратор);

зіркоподібна топологія відрізняється найбільшою гнучкістю і простотою діагностики у разі відмови.

Рис. 1.3. Схема основних технічних засобів

Недоліки мережі із зіркоподібною топологією:

при відмові центрального концентратора стає непрацездатною вся мережа;

багато мереж з топологією типу "зірка" вимагають застосування на центральному вузлі пристрою для ретрансляції широкомовних повідомлень або комутації мережного графіка;

всі комп'ютери повинні з'єднуватися з центральним вузлом, це збільшує витрату кабелю, а отже, такі мережі дорожчі, ніж мережі з іншою топологією.

1.5 Опис системи життєзабезпечення об’єкта захисту

.5.1 Схема системи електроживлення та заземлення

Рис. 1.4. Схема системи електроживлення та заземлення

1.5.2 Схема системи водопостачання та водовідведення

Рис. 1.5. Системи водопостачання та водовідведення

.5.3 Схема системи опалення

Рис. 1.6. Схема системи опалення

Розділ 2. Опис та аналіз загроз

.1 Опис загроз будівлі об’єкта захисту

За рахунок стін, підлог, перекриття можливі такі канали витоку інформації:

·   вібро-акустичний канал витоку інформації, тобто розповсюдження в твердому матеріалі вібро-акустичного сигналу;

·        канал побічного електромагнітного випромінювання, тобто одержання інформації по каналу через основні технічні засоби (пристрої наочного відображення, системні блоки, периферійна апаратура, апаратура зв’язку, лінії зв’язку, кабелі); паразитні електромагнітні наводи, тобто канал витоку можливий через одержання інформації по каналу паразитних наведень у системах каналізації, у мережах теплопостачання, у системах вентиляції, в шинах заземлення, в мережах живлення, в колах телефонізації;

·        фізичне проникнення (воно можливе переважно через тонкостінні міжкімнатні перегородки, стіни), тобто несанкціонований доступ в приміщення сторонніх осіб.

За рахунок вікон (у приміщенні 9 вікон, які приблизно одинакові за розміром ) можливі такі канали витоку інформації:

·   візуальний канал, тобто перегляд приміщення сторонніми особами;

·        вібро-акустичний канал витоку інформації, одержання інформації по каналу з використанням лазерних пристроїв для зняття інформації, тобто відбиваюча властивість поверхні скла і можливість лазерного прослуховування;

За рахунок дверей (у приміщенні 8 дверей) можливі такі канали витоку інформації:

·   фізичне проникнення (тобто несанкціонований доступ в приміщення сторонніх осіб);

·        візуальний канал, тобто перегляд приміщення сторонніми особами;

·        вібро-акустичний канал витоку інформації, одержання інформації по каналу з використанням лазерних пристроїв для зняття інформації , тобто відбиваюча властивість поверхні скла і можливість лазерного прослуховування.

.2 Опис загроз системи електроживлення та заземлення

За рахунок мережі електроживлення можливі такі канали витоку інформації ( від трансформаторної підстанції у приміщення проведена мережа 220В, з виведеними розетками, вимикачами, а також пристроями освітлення):

·   канал побічного електромагнітного випромінювання, тобто одержання інформації по каналу через основні технічні засоби (пристрої наочного відображення, системні блоки, периферійна апаратура, апаратура зв’язку, лінії зв’язку, кабелі).

·        паразитні електромагнітні наводи, тобто канал витоку можливий через одержання інформації по каналу паразитних наведень у системах каналізації, у мережах теплопостачання, у системах вентиляції, в шинах заземлення, в мережах живлення, в колах телефонізації;

·        пошкодження, тобто можливий вивід з ладу мережі електроживлення ( тобто можливе коротке замикання);

·        електро-акустичний канал витоку інформації, тобто одержання інформації через під’єднання пристроїв для зняття інформації;

За рахунок проводів заземлення можливі такі канали витоку інформації:

·   канал побічного електромагнітного випромінювання, тобто одержання інформації по каналу через основні технічні засоби (пристрої наочного відображення, системні блоки, периферійна апаратура, апаратура зв’язку, лінії зв’язку, кабелі);

·        паразитні електромагнітні наводи, тобто канал витоку можливий через одержання інформації по каналу паразитних наведень у системах каналізації, у мережах теплопостачання, у системах вентиляції, в шинах заземлення, в мережах живлення, в колах телефонізації;

·        прямий доступ, тобто витік інформації може здійснюватися за рахунок персоналу, що обслуговує.

.3 Опис загроз системи водопостачання та водовідведення

За рахунок систем водопостачання можливі такі канали витоку інформації:

·   вібро-акустичний канал витоку інформації, тобто одержання інформації по каналу з використанням лазерних пристроїв для зняття інформації;

·        паразитні електромагнітні наводи, тобто канал витоку можливий через одержання інформації по каналу паразитних наведень у системах каналізації, у мережах теплопостачання, у системах вентиляції, в шинах заземлення, в мережах живлення, в колах телефонізації;

·        відключення, пошкодження, тобто можливий вивід з ладу систем водопостачання;

         За рахунок систем каналізації можливі такі канали витоку інформації:

·   вібро-акустичний канал витоку інформації, тобто одержання інформації по каналу з використанням лазерних пристроїв для зняття інформації ( також розповсюдження акустичних сигналів вздовж труб);

·        паразитні електромагнітні наводи, тобто канал витоку можливий через одержання інформації по каналу паразитних наведень у системах каналізації, у мережах теплопостачання, у системах вентиляції, в шинах заземлення, в мережах живлення, в колах телефонізації; пошкодження, тобто можливий вивід з ладу систем каналізації;

2.4 Опис загроз системи опалення

За рахунок систем опалення можливі такі канали витоку інформації:

·   вібро-акустичний канал витоку інформації, тобто одержання інформації по каналу (розповсюдження акустичних сигналів вздовж труб та батарей ) з використанням лазерних пристроїв для зняття інформації (тобто вібро-акустична властивість поверхні системи опалення і можливість акустичного прослуховування);

·        паразитні електромагнітні наводи, тобто канал витоку можливий через одержання інформації по каналу паразитних наведень у системах каналізації, у мережах теплопостачання, у системах вентиляції, в шинах заземлення, в мережах живлення, в колах телефонізації;

·        пошкодження, тобто можливий вивід з ладу систем опалення (руйнування системи опалення);

·        прямий доступ, тобто витік інформації може здійснюватися за рахунок персоналу, що обслуговує.

Середовищем поширення акустичних хвиль є труби опалення і водопостачання. Акустична інформація може, наприклад, сприйматися за допомогою п'єзоелектричних датчиків, потім посилюватися і фіксуватися за допомогою магнітофонів або передаватися в ефір.

.5 Опис загроз основних технічних засобів

ПК:

1.  Оглядання даних, що виводяться на екран.

2.      Пошкодження носіїв інформації.