Дипломная (вкр): Види деревних порід, аналіз їх фітосанітарного стану

Види деревних порід, аналіз їх фітосанітарного стану

ВСТУП

Насадження загального користування всередині міста повинні бути розміщені рівномірно по окремих районах, пропорційно щільності населення в кожному з них, на відстані від житла, що дозволяє всьому населенню користуватися ними при мінімальній витраті часу на пересування до цих насаджень.

Ці положення не відносяться до зон масового відпочинку, заповідникам, національним паркам, ботанічним садам і паркам етнографічним. Всі ці об'єкти входять до числа насаджень загального користування, але їх розміщення визначається природними умовами, існуючими спорудами, транспортними зв'язками з містом і ін. Для рівномірної забезпеченості міста насадженнями недостатньо створити приблизно рівні за площею зелені масиви з певними інтервалами, так як різні райони міста мають далеко не однакову щільність населення, а площа насаджень повинна бути прямо пропорційна кількості населення в даному районі. Крім того, в деяких районах міста зазвичай зосереджені великі установи, промислові підприємства, вокзали, великі магазини і т. д. У зв'язку з цим у таких районах накопичується велика кількість людей, що значно перевищує число постійних жителів.

У великих містах, обласних і республіканських центрах, а також у курортних містах при розрахунку потреби в насадженнях загального користування враховують приїжджих.

Оптимальні відстані від житла до різних категорій міських насаджень залежать від призначення тієї чи іншої категорії насаджень. Наприклад, парк культури і відпочинку жителі міста відвідують періодично, а сквером, садом, бульваром користуються щодня. Тому, встановлюючи оптимальну доступність для різних категорій насаджень, враховують час, що витрачається на дорогу при пересуванні пішки і на транспорті.

Часто рослинність на певній ділянці одночасно використовується в різних цілях. Проте залежно від місцевих умов одне з цільових призначень насаджень майже завжди основне, а решта - додаткові.

Зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря.

Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.

Збагачення асортименту дерев і чагарників для зеленого будівництва - є одними з головних заходів щодо поліпшення навколишнього середовища.

Зважаючи на значущість та особливість галузі, дуже важливим є планування комплексного озеленення міст. Перспективний план озеленення міста чи селища, а також поточне планування, зв'язане з проектуванням об'єктів озеленення - садів, скверів, парків, бульварів та інших насаджень, розробляють на основі спеціальних нормативних показників, затверджених господарськими нормами проектування населених міст. Слід зазначити, що зелені насадження в містах і селищах, у приміських і зелених зонах треба сприймати у вигляді єдиної системи з урахуванням величини і значення міста, його планувальної структури, архітектурно-площинної композиції забудови і природно-кліматичної зони.

Мета: Визначити характерні види деревних порід вул. Кірова та Тітова та зробити аналіз їх фітосанітарного стану.

Завдання:

Провести інвентаризацію зелених насаджень вулиць Кірова та Тітова міста Дніпропетровськ.

Оцінити фітосанітарний стан.

Проаналізувати отримані дані та зробити відповідні висновки.

1. РОЛЬ ОЗЕЛЕНЕННЯ У ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОГО БЛАГОУСТРОЮ МІСТ

Зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру, чим і займалась у своїх працях Карагодина И.Л. [17]. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.

Зелені насадження є місцями активного й пасивного відпочинку населення. Особливо великою є роль парків культури і відпочинку. Благоустрій й озеленення населених місць - це створення парків, скверів, садів, бульварів, вуличного й внутриквартального озеленення, захисних зелених зон навколо промислових підприємств і населених пунктів. Збагачення асортименту дерев і чагарників для зеленого будівництва - є одними з головних заходів щодо поліпшення навколишнього середовища. Вирішуючи питання охорони й поліпшення навколишнього середовища, велике значення надається зеленим насадженням, як при будівництві нових мікрорайонів, промислових підприємств і зелених зон, так і при реконструкції існуючих міських і промислових територій. Зелені насадження поліпшують екологічний стан й створюють комфортні умови для праці й відпочинку. Вони мають важливе архітектурне значення в сучасному ландшафті міста.

При плануванні території важливо враховувати кількість, розмір, конфігурацію площадок, що визначаються за їхнім функціональним призначенням й загальному композиційному рішенню. Алеї в дорожній мережі повинні забезпечувати зручність пересування, доступність всіх елементів. Зелені насадження не повинні погіршувати видимість дорожньої обстановки всім учасникам руху - пішоходам і водіям. При озелененні території звичайно використовують асортименти деревних порід, пристосованих і вирощуваних в умовах міста. Підбір порід проводять, виходячи з типів посадок (рядові, одиночні, групові, куртинні), декоративних якостей, їхніх біологічних особливостей росту й розвитку; для досягнення швидкого ефекту необхідно використати крупномірний посадковий матеріал, уникати високої щільності посадок, не перевищуючи існуючих норм.

Озеленення дитячих ігрових і фізкультурних площадок потрібно робити з урахуванням інсоляції напрямку пануючих вітрів, захисту від пилу й шуму, розробкою цих питань ы займався Горбачев В.Н.[5] У прибудинкових смугах і палісадниках необхідно створювати умови для індивідуального квітництва. Посадки дерев і чагарників і влаштування газону проводяться із завезенням рослинної землі на 100 %. Необхідно прагнути до того, щоб площа озеленення доходила до 50 % від площі проектувального об'єкта. При створенні композиції зелених насаджень використовують різні види дерев, чагарників і велику кількість однорічних квіткових рослин, у відношенні яких слід зазначити, що квіткове оформлення повинно змінюватися щороку для розмаїтості композиції.

Зважаючи на значущість та особливість галузі, дуже важливим є планування комплексного озеленення міст. Перспективний план озеленення міста чи селища, а також поточне планування, зв'язане з проектуванням об'єктів озеленення - садів, скверів, парків, бульварів та інших насаджень, розробляють на основі спеціальних нормативних показників, затверджених господарськими нормами проектування населених міст. Слід зазначити, що зелені насадження в містах і селищах, у приміських і зелених зонах треба сприймати у вигляді єдиної системи з урахуванням величини і значення міста, його планувальної структури, архітектурно-площинної композиції забудови і природнокліматичної зони. При визначенні площі насаджень за основу приймають чисельність населення міста чи селища. За розподілом Жирнова А.Д. міста з населенням більше 500 тис. жителів відносяться до найкрупніших, з населенням 250-500 тис. жителів - до крупних, з населенням 100-250 тис. жителів до великих, з населенням 50-100 тис. жителів до середніх, з населенням до 50 тис. чоловік - малих міст і селищ міського типу. [10].

Важливим фактором, що визначає специфічні особливості озеленення населеного пункту і впливає на кількісний бік цього питання, є місцезнаходження населеного пункту: біля великих водойм, лісових масивів, на безлісних і пустельних територіях і т.д. Систему насаджень і розміри територій, що озеленюються, у містах і селищах визначають з урахуванням специфіки їхнього місцезнаходження і народногосподарського профілю. Оптимальна кількість зелених насаджень у населеному пункті, співвідношення цих насаджень у загальному балансі територій і їх раціональне розміщення визначаються нормами і прийомами проектування. Норми проектування виражаються в абсолютних і відносних одиницях. Число зелених насаджень на одного міського жителя в метрах квадратних показує забезпеченість міста зеленими насадженнями. Площа зелених насаджень у місті, районі, мікрорайоні, що обчислюється у відсотках до загальної площі забудови міста, району, мікрорайону, показує рівень озеленення території.

Згідно з нормами, наведеними Косицким Я.В., рівень озеленення селитебної території міста має складати 50%, території житлового району - 55-58, території мікрорайону - 65-70 %. [19] Рівень озеленення території є основою для визначення нормативних показників озеленення міської забудови.

Система озеленення сучасного міста включає до свого складу комплекс міських і приміських насаджень. Ті й інші підрозділяються за функціональною ознакою на насадження загального, обмеженого користування і спеціального призначення. Загальний норматив витрат міської території на зелені насадження визначають, виходячи з площ озеленення загального користування, тобто скверів, садів, бульварів, парків. Саме ці території створюють основу системи озеленення міста.

Структура системи зелених насаджень великого міста і норми озеленення на 1 жителя залежать від природно - кліматичних умов, рельєфу селитебної території та ін.

Поряд з питомими нормативами Лунцом Л. Б. також встановлені мінімально допустимі площі об'єктів озеленення: загальноміських парків - 15 га, спеціалізованих парків -10 га, садів житлових районів - 3 га; скверів-0.5 га. Площу загальноселищного саду приймають не менше 2 га. [22]. У загальному балансі територій парків, садів, скверів площа озеленення повинна складати не менше 70%.

Виходячи з перспективної потреби в посадковому матеріалі, визначають потрібну площу розсадників.

Плануючи благоустрій житлових кварталів, необхідно прагнути до дотримання норми озеленення на одну людину й, природно, краще, якщо вона буде виконана з розрахунком на збільшення розмірів населення.

Успішний благоустрій території залежить від ретельного підбору посадкового матеріалу. Дуже важливо щоб він відповідав кліматичним умовам і був якісний. При підготовці ґрунту, викопуванні, перевезенні й пересаджуванні саджанців потрібно стежити за виконанням агротехнічних заходів і рекомендацій. Якщо купувати саджанці оптом, то бажано заздалегідь підготувати необхідний інвентар для посадки.

Імовірність того, що одиночні посадки в умовах мегаполіса приживуться гірше, ніж групові, набагато вище. Але в остаточному підсумку все буде визначатися подальшим доглядом за рослинами.

Зелені насадження не лише прикрашають зовнішній вигляд міста, але і виконують ряд функцій, важливих для комфортного проживання на даній території:

1.1 Роль насаджень у процесі газообміну

Насадження, як відомо, поглинають з повітря вуглекислоту, яку виділяє людина, і збагачують повітря киснем.

У цілому роль насаджень у процесі газообміну в повітряному басейні має величезне значення. Виявилося, що різні види дерев і чагарників поглинають вуглекислоти і виділяють у повітря кисню далеко не однакову кількість.

Якщо ефективність ялини звичайної прийняти за 100%, то, наприклад, ефективність модрини польської складає118%, сосни звичайної-164%, липи широколистної-254%, дуба черешчатого - 450% і тополі берлінської - 691%. Тому на основі вивчення ефективності багатьох видів рослин у процесі газообміну можна підбирати визначений асортимент насаджень для озеленення з цією властивістю.

1.2 Роль насаджень у боротьбі з забрудненням атмосфери

Атмосфера міст та інших населених пунктів систематично забруднюється різними домішками. У повітря викидається значна кількість диму, попелу, сажі і газів при спалюванні різного роду палива на промислових підприємствах, у житлових і громадських будівлях, у двигунах автомобілів, а також при виробничих процесах хімічної, металургійної, текстильної й інших галузей промисловості. Вітер і транспортні засоби піднімають у повітря пилоподібні частки ґрунту, а також попіл, сажу і пил виробничого походження, що осіли на дахах і стінах будинків, на дорогах і тротуарах. Досліджуючи це питання, Мозолевська Е.Г. встановила, що забруднення атмосферного повітря завдає величезної шкоди: хворіють люди (у дихальних шляхах людини затримується 13 -48% домішок, що містяться в повітрі), гинуть рослини, знижується врожайність сільськогосподарських культур, знищується цінна сировина, витрачаються кошти на очищення приточного повітря. У ряді випадків забруднення повітря є причиною поганого самопочуття і навіть серйозних захворювань людей, що іноді призводять до смерті. [26].

Кількість пилу в повітрі зменшується в міру віддалення від джерела забруднення. Кількісні показники забруднення повітря знаходяться у залежності від розмірів озелененої території і ступеня густоти посадок. У повітрі великого парку з густими насадженнями пилу менше, ніж у повітрі такого ж великого парку, але з розрідженими посадками.

Листя дерев і чагарників є гарним акумулятором пилу. Навіть у зимові місяці, коли дерева позбавлені листя, вони мають велике пилозахисне значення. Однак, дослідження показують, що різні породи дерев і чагарників дають далеко не однаковий пилозахисний ефект. Так, наприклад, в’яз затримує в 6 разів більше пилу, чим тополя бальзамічна.

Знаючи пилозахисні властивості рослин, можна відповідним їх розміщенням і підбором порід домогтися найбільшого пилозахисного ефекту. Не треба, звичайно, забувати, що ступінь запиленості повітря можна дуже зменшити такими заходами, як максимальне вловлювання пилу в місцях її викиду на промислових підприємствах, підвищення рівня благоустрою (замощення) і поліпшення експлуатаційного режиму вулиць і майданів (своєчасне поливання і прибирання).

1.3 Значення насаджень у боротьбі з міським шумом

Надмірно голосний шум впливає на людський організм, що позначається на центральній нервовій системі і психіці людини. З'являються ознаки перевтоми і навіть виснаження нервової системи, явища нервозності і роздратування. Під впливом шуму прискорюється пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск. Сильний шум на виробництві знижує продуктивність праці. Отчому боротьба з міським шумом має життєво важливе значення.

За даними наведеними Посохні М. В,крони листяних дерев поглинають 26% падаючої на них звукової енергії, а відбивають і розсіюють 74% цієї енергії. Шум на забудованій високими будинками вулиці, позбавленої насаджень, був (на висоті людського зросту) у 5 разів більший, ніж на такій же вулиці, обсадженій вздовж тротуарів деревами. Пояснюється це тим, що звукові хвилі від транспорту, що рухається, підсилюються за рахунок відлуння від стін будинків. [35].

1.4 Значення насаджень в інженерному благоустрої міста

Найменше снігу скупчується на вершинах гір і на крутих схилах, звернених до вітру, а найбільше - у виїмках і на підвітряних схилах. Велику роль у формуванні снігового покриву мають зелені насадження. Береза затримує в кронах 4-5%снігу, сосна - 20-35%, ялина - 50-55%. [50].

Усе це доводить, що насадження відіграють позитивну роль у процесі затримки снігу, але не всі породи дають однаковий ефект. Тому, підбираючи потрібні породи рослин і правильно їх розміщуючи, можна досягти значних результатів у боротьбі з заметами.

Значення насаджень у боротьбі з пожежами обумовлено насамперед тим, що листяні дерева і чагарники містять значну кількість вологи, тому вони повільно загоряються і при виникненні пожежі перешкоджають (до деякої міри) поширенню вогню. Крім того, рослинність знижує силу вітру і цим теж зменшує можливість поширення пожежі. Велика роль насаджень і в боротьбі із селевими потоками. Іноді кількість домішок у воді і швидкість течії такі великі, що ріка перетворюється у своєрідний потік бруду і каміння (так звана сель), здатний заподіяти величезні руйнування. Для боротьби із селями корисно створювати могутні зелені захисні смуги за напрямками можливого селевого потоку.