уміння з розрахунку співвідношення сил і засобів; 4) організації протидії форс-мажорним обставинам; 5) обґрунтування доцільності прийнятих рішень. Максимальний показник - 25 балів.
Професіоналізм і підготовленість керівників з оперативного управління діями підлеглих на всіх рівнях управління включають: 1) рівень спеціальної освіти (підготовки); 2) наявність практичного досвіду з управління; 3) участь у бойових діях або у проведенні спеціальних операцій; 4) прояв розумної і відповідальної ініціативи; 5) уміння керувати за допомогою автоматизованих систем управління. Максимальний показник - 25 балів.
Спроможність організовувати зв'язок і взаємодію оцінюється за такими напрямами, як: 1) організація і стійкість зв'язку; 2) протидія засобам радіоелектронної боротьби противника; 4) робота із засобами екстреного і закритого зв'язку; 5) результати взаємодії в реальних умовах. Максимальний показник - 25 балів.
Результативність управління, а саме врахування: 1) повноти виконання наказу
(наказів); 2) ступеня досягнення мети;
відповідності реальним умовам і обставинам;
наявності розумної і відповідальної ініціативи; 5) обсягів бойових і не бойових втрат. Максимальний показник - 25 балів.
Максимальна сума балів сукупності оцінених показників результативності може досягати 150. Отже, максимально високий рівень якості управління відповідає 150 балам. Рівень, нижчий за 100 балів, визначений як низький. Проміжні рівні умовно поділені на такі: задовільний - від 100 до 120 балів, достатній - від 121 до 140 балів і високий - більше 141 бала.
Висновок
Запропонований варіант оцінювання якості управління забезпечує достатній рівень об'єктивності на основі експертних оцінок сукупності досягнутих результатів управління з урахуванням досягнутих показників якості управлінської діяльності. При цьому виключається персональний фактор впливу на результати оцінювання. Методику характеризують простота і зручність у використанні. Оцінювання якісних параметрів управлінської діяльності командирів частин і підрозділів Національної гвардії України можливо здійснювати з урахуванням специфіки правоохоронної діяльності. Застосування методики сприятиме якісному вдосконалюванню всіх сфер військового управління в цілому, а також об'єктивності та прозорості кадрової роботи, пов'язаної з підбором і призначенням офіцерів на керівні посади відповідно до якісних показників їхньої управлінської діяльності.
Подальші наукові дослідження будуть спрямовані на вдосконалення управлінської діяльності офіцерів оперативного рівня військових частин і з'єднань Національної гвардії України.
Перелік джерел посилання
1. Кучеренко Ю. Ф. Сучасні бойові дії та основні вимоги до формувань тактичного рівня, що приймають в них участь. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2015. № 1 (18). С. 20-22.
2. Прокопенко Є. В., Мул Д. А., Войцехівський О. Л. Інтелектуальні системи управління військовими формуваннями. Системи управління, навігації та зв'язку. 2015. Вип. 3 (35). С. 131-133.
3. Клімушин П. С., Кротов В. Д. Автоматизована система управління Збройних сил як сучасний різновид стратегічного озброєння. Теорія та практика державного управління. 2014. Вип. 1. С. 16-23.
4. Викулов С. Ф., Хрусталев Е. Ю. Методы оценки военно-экономической эффективности военного строительства. Национальные интересы: приоритеты и безопасность. 2010. № 21(78). С. 8-13.
5. Каплан Р. С., Нортон Д. П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. Москва : ЗАО “Олимп- Бизнес”, 2004. 320 с.
6. Мазур И. И., Шапиро В. Д., Ольдерогге Н. Г. Эффективный менеджмент / под общей ред. И. И. Мазура. Москва : Высш. шк., 2003. 555 с.
7. Височина М. В. Аналіз методів оцінювання ефективності управління діяльністю.