Збитки від втрати, розкрадання, нестачі, знищення (псування) алмазних інструментів визначаються у подвійному розмірі їхньої вартості за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків.
Збитки від нестачі (втрати, псування, знищення тощо) музейних експонатів визначаються за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історико-художньої цінності експонатів. Якщо ці експонати містять дорогоцінні метали (золото, срібло, платину та інші метали платинової групи),– за оцінкою експертів і подвійним розміром вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами на день виявлення завданих збитків. Музейні експонати, що містять дорогоцінне каміння, ювелірні та побутові вироби, виготовлені з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, оцінюють у потрійному розмірі їхньої вартості за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків.
Із загальної суми стягнення з винних відповідальних осіб здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.
Ці операції оформляють такими бухгалтерськими записами:
а) на залишкову (балансову) вартість відсутніх, зіпсованих або знищених цінностей
Дт субрах. 401 – Кт рах. 10, 11;
б) на суму зносу вказаних цінностей за даними обліку
Дт субрах. 131, 132 – Кт рах. 10, 11;
в) на суму відшкодування, віднесену на винних осіб
Дт субрах. 363 – Кт субрах. 711;
– втрати основних засобів у тих випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, а також втрати від пожежі або стихійного лиха зараховуються на зменшення фінансування (лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів для недопущення фактів втрат у подальшому) у такому порядку:
а) за кошторисами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, їхніх управлінь і відділів, виконавчих органів місцевих рад, незалежно від суми з кожного випадку недостач або псування матеріальних цінностей – відповідно з дозволу керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій, начальників управлінь (відділів), голів виконавчих органів місцевих рад;
б) за кошторисами установ, що утримуються за рахунок бюджету:
на суму до 2500 грн включно за кожним випадком недостач або псування матеріальних цінностей – з дозволу керівника установи;
на суму від 2500 до 5000 грн включно – з дозволу керівника вищої установи;
на суму понад 5000 грн – з дозволу керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій, голів виконавчих органів місцевих рад (за підпорядкуванням).
При списанні основних засобів за рахунок установи складають бухгалтерські проведення:
а) на залишкову вартість
Дт субрах. 401 – Кт рах. 10, 11;
б) на суму зносу
Дт субрах. 131, 132 – Кт рах. 10, 11.
Дайте поняття основних засобів та охарактеризуйте способи їх оцінки в бюджетних установах.
Наведіть класифікацію основних засобів бюджетних установ.
Завдання обліку необоротних активів у бюджетних установах.
Назвіть первинні документи з обліку руху основних засобів та інших необоротних активів.
Дайте характеристику субрахунків для обліку основних засобів та наведіть приклади їх кореспонденції.
Назвіть джерела надходження основних засобів у бюджетних установах та наведіть приклади відображення в обліку операцій з надходження основних засобів.
Охарактеризуйте порядок списання основних засобів у бюджетних установах та його відображення в обліку.
Дайте характеристику організації інвентарного обліку основних засобів.
Порядок нарахування зносу основних засобів та його відображення в обліку.
Розкрийте особливості відображення в обліку витрат на ремонти і модернізацію основних засобів.
Що таке нематеріальні активи та який порядок їх оцінки і обліку?
Завдання, види і терміни проведення інвентаризації необоротних активів.
Порядок проведення інвентаризації основних засобів та оформлення її результатів.
Порядок визначення відхилень за результатами інвентаризації та їх регулювання і відображення в обліку.