Офіційна назва музею.
Одеський археологічний музей Національної академії наук України. Скорочена назва: ОАМ НАН УКРАЇНИ
Рік заснування.
21 (9 за старим стилем) серпня 1825 р.
Юридична адреса.
Україна, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 4
тел: 725-63-22; 722-63-02, 709-96-82
E-mail: archaeology.odessa@gmail.com
сайт: http://archaeology.odessa.ua/
Відповідність приміщення.
Музейні колекції зберігаються і експонуються в старовинній двоповерховій будівлі, побудованій в стилі "неогрек" у 1883 р. спеціально для міської бібліотеки і музею, в основному за рахунок особистих коштів міського голови Одеси, відомого мецената, дійсного члена Одеського товариства історії і старожитностей Г.Г.Маразли за проектом архітектора Ф.Гонсіоровського. З 1908 р. уся будівля була надана для розміщення музею.
Експозиція розташована в десяти залах, на обох поверхах будівлі.
Через те, що з самого початку приміщення будувалося для музею, тому воно відповідає всім вимогам.
Також, при музеї працює наукова бібліотека та реставраційна лабораторія.
Музеєм в 2008 р. були відкриті:
«Історико-археологічний музей» на острові Зміїному;
Перший на півдні України музей «просто неба» на Приморському бульварі в Одесі, де зберігаються та демонструються відкриті археологами будівельні та речові залишки античного поселення V-III ст. до н.е.
Доступність музею (територіальна, часова, вартісна, організаційна, нормативна, лінгвістична (мовна)).
Музей є доступним за всіма характеристиками. Щодо територіальної, то музей знаходиться в самому центрі Одеси поряд з театром Опери та балету та Дерібасівської вулиці. Тобто майже зі всіх куточків Одеси можна дібратися, як на таксі, так і на громадському транспорті. З аеропорту та вокзалу ходять прямі маршрути до центру Одеси, а діставшись до нього, до музею можна спокійно дійти пішки.
Для відвідування музею не потрібно багато часу. Авжеж, для поглибленого вивчення всіх експонатів потрібно буде багато часу, але для ознайомлення буде достатньо часу - півтора.
Вартість квитків для дорослих – 100 грн, а для школярів, студентів, пенсіонерів – 50 грн, а діточки дошкільного віку можуть відвідати безкоштовно. Тобто, можна зробити висновок, що з вартісною точки зору музей є достатньо доступним.
Щодо організаційного фактору, то в музей всі експонати розмішені зрозуміло, тобто відвідуючи музей без екскурсовода – можна зрозуміти, в якій послідовності потрібно дивитися на експонати.
Нормативно, музей також доступний, бо експонати розташовані зручно, між ними багато місця, тому група з 10-15 чоловік спокійно можуть слухати екскурсовода та бачити про що він каже.
Екскурсії в музей в основному проводяться на трьох мовах: англійська, українська та російська. Але за попереднім записом, можливо домовитися на екскурсію на болгарській, молдавській та румунській мовах.
За профілем. Профіль музею - визначається за зв’язком з конкретною галуззю знань:
Історичний музей (археологічні);
За формою власності (державні, недержавні).
Державний
За рангом (національні, регіональні, обласні, районні, місцеві).
Регіональний
За способом здійснення функції документування (колекційні, ансамблеві).
Колекційний
За напрямком діяльності (науково-дослідні, навчальні, культурно-освітні).
Науково-дослідний
За місцем в ієрархії (провідні, головні, філії).
Головний
Фонди музею, музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання.
На сьогодні основний фонд старого музею України налічує більше 170 тисяч експонатів. Це найбільш значна збірка археологічних джерел по стародавній історії півдня України. Речі із зібрання охоплюють величезний хронологічний період - від кам’яного віку до середньовіччя. Музей також зберігає колекції старожитностей Давнього Єгипту, Греції, Кіпру, Італії. У спец. залах розташовані "Золота комора" ("Золотая кладовая") – найбільша в Україні колекція пам'яток Стародавнього Єгипту.
Найбільшими колекціями музею є наступні:
1. Античні вази - близько 800 екз.
2. Античні теракоти - більше 1200 екз.
3. Антична скульптура і лапідарні написи - більше 300 екз.
4. Колекція Стародавнього Єгипту - більше 400 екз.
5. Скульптура древнього Кіпру.
6. Колекція античного скла.
7. Колекція середньовічної скульптури і архітектурних деталей - близько 50 екз.
8. Колекція нумізматики і торевтики - 55000 екз.
На сьогодні в музеї працює 7 відділів, в яких представлені різні колекції, роздивимося кожний з них:
ЕПОХА КАМЕНЮ: Всього у відділі пам’яток кам’яної доби, на сьогодні налічується більше 60 колекцій. Це матеріали стоянок, які широко відомі і стали еталонними для фахівців, а також численні матеріали розвідок. Колекції представлені як одиничними знахідками так і десятками тисяч екземплярів кременевої індустрії.
ЕНЕОЛІТ: Доба енеоліту Північно-Західного Причорномор'я представлена в колекціях музею матеріалами культур Трипілля, Гумельниця (Болград-Алдень) і Чернавода.
ПОХА БРОНЗИ: У колекції музею зберігаються матеріали з розкопок численних курганів і поселень.
СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ
Колекція цілих ваз налічує близько 800 екземплярів, серед яких 200 розписних. Колекція теракот за чисельністю (понад 1200 екземплярів) не поступається колекції ваз. Значне місце у зібраннях грецької старовини займають лапідарні пам'ятки і скульптура. Гордістю є колекція кіпрської скульптури. У музеї декілька сотень бронзових античних предметів: вази, світильники, дзеркала, персні, фібули. Не менш цікаві скляні посудини, прикраси і вироби з дерева, кістки, гіпсу. Представлені витвори ювелірного мистецтва з дорогоцінних металів, монети стародавньої Греції, електрові кізікіни, золоті статери Пантікапею, монети Ольвії, Тіри, Херсонеса.
ВЕЛИКА ГРЕЦІЯ: Широку популярність здобули південноіталійські вази, які у своїх кращих зразках не поступаються за якістю аттічним.
СТАРОДАВНІЙ РИМ: Пам'ятники цього часу широко представлені в колекціях музею. Вони походять з Ольвії, Тіри, Боспорської держави, укріплення Картал. Значну частину колекції складають дари приватних осіб і покупки.
СКІФИ: В музеї зберігаються предмети наступального (наконечники стріл, списа, мечі) та оборонного (панцирі, шоломи, щити) озброєння, зразки скіфської кам'яної скульптури, кераміки, прикрас з металу і скла, ритуальні бронзові котли.
САРМАТИ: Археологічна колекція сарматської культурискладається з предметів, знайдених переважно при розкопках курганів. В музейній збірці, безумовно, виділяється яскравий поховальний комплекс I ст. н.е., відкритий у с.Михайлівка. Матеріали інших сарматських курганів і могильників (Чауш, Градешка, Холмське, Білолісся) представлені місцевою та і імпортною (римською) керамікою, предметами озброєння, прикрасами.
ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА: Це колекція різноманітної і численної гончарної кераміки, прикраси із срібла і бронзи, кістки і скла, прекрасна серія скляних кубків.
ЕПОХА РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: У експозиції можна познайомитися з матеріалами поселень VI - VIII ст. до н.е. у с.Ханска (Молдова), у с. Калинівка (Кодимський р-н Одеська обл.), VII - X ст. у с.Шабо (Білгород-Дністровський лиман). По сусідству зі східними слов'янами жили печеніги, половці, тюрки, алани, болгари і хазари, пам'ятники яких також представлені в експозиції.
ЕПОХА КИЇВСЬКОЇ РУСІ: Особливе місце займають матеріали з розкопок поселень і городищ Київської Русі, особливо знахідки з розкопок Десятинної церкви в Києві і предмети, пов'язані з християнським культом.
АНТИЧНА НУМІЗМАТИКА (ГРЕЦІЯ, РИМ): Колекція давньогрецьких монет охоплює тисячолітній період - з VI століття до н.е. по V століття н.е. У зборах музею представлені знамениті декадрахми м. Сіракузи, монети великих правителів давнини - царя Персії Дарія, македонських царів Пилипа II і Олександра Великого. Є в колекції монети держави Селевкідів, Понтійського царства, Парфії, фракійських царів, Карфагена і античних полісів Північного Причорномор'я. Унікальним у зборах є скарб електрових монет міста Кізік, знайдений на території Одеської області (с.Орловка). Колекція монет Римського часу включає в себе монети Римської республіки і Римської імперії. Представлені емісії практично всіх імператорів. Невеликі за розміром срібні денарії за своїми художніми якостями нерідко є чудовими зразками монетної гліптики в жанрі портрета.
НУМІЗМАТИКА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: Колекція налічує більше чотирьох тисяч екземплярів. У ній представлені монети, які чеканилися на території Західної Європи упродовж багатьох віків (від середньовіччя до новітнього часу). Початок зібрання відноситься до моменту створення Мюнцкабінету Одеського Товариства історії та старожитностей, велику роль в створенні якого зіграв засновник Товариства М.М. Мурзакевич.
МЕДАЛІ, ОРДЕНИ, ЗНАКИ, СФРАГИСТИКА: Колекція налічує більше 2 тисяч одиниць орденів, медалей, жетонів та печаток різних країн світу: Німеччини, Болгарії, Румунії, Польщі, Англії, Франції, Сербії, Японії, Іспанії, Аргентини, США, Італії та інших країн. Значну частину колекції складають медалі, жетони і печатки Російської Імперії. До найбільш ранніх і рідкісних експонатів з нашого зібрання відноситься медаль зі сценами гріхопадіння і розп'яття (1536 р.) роботи одного з відомих німецьких медальєрів епохи Відродження - Ганса Рейнхарта. У колекції музею представлена невелика кількість пам'ятних медалей, виготовлених на різні події в СРСР в середині ХХ століття.
БЛИЗЬКОТЕРИТОРІАЛЬНА НУМІЗМАТИКА: В музеї зберігаються також монети, час випуску яких охоплює кінець Х - середину ХХ століття. Це монет домонгольскої Русі, платіжні зливки безмонетного періоду (гривні), монети періоду феодальної роздробленості Київської Русі, епохи Російської централізованої держави, імператорського періоду і монети радянського чекану.
В «Золотій скарбниці» експонуються вироби з дорогоцінних металів, у тому числі монети, медалі. Колекція стародавніх ювелірних виробів збиралася більше ста років. Основою зібрання послужили подарунки і покупки, а також матеріали розкопок. Нині колекція налічує більше 800 експонатів, які датуються від III тис. до н.е. до XII – XIII століть. На виставці представлені зразки давніх майстрів, золоті і срібні прикраси. Унікальним золотим витвором є канфар XV – XIII ст. до н.е. Прикрасою «Золотої скарбниці» – Златнік князя Володимира, один з 11 відомих в світі.
До історії прадавніх світових цивілізацій відноситься єдина в Україні колекція пам'ятників Стародавнього Єгипту: кам'яні і дерев'яні розписні саркофаги, мумії, написи, фрагменти папірусів, посудини, повсякденні речі і поховальний інвентар. До складу колекції входять унікальні експонати, серед яких знахідки з гробниць, відкритих в Дейр эль-Бахрі. Перші єгипетські речі були передані в дар музею одним з його засновників І.П. Бларамбергом (1825 р.). Колекція неодноразово поповнювалася і зараз налічує більше 400 експонатів, починаючи з додинастичного Єгипту і закінчуючи епохою Птоломеїв.
Основний фонд музею являє собою найбільшу колекцію джерел по давньої історії Північного Причорномор'я, він налічує понад 170 тисяч археологічних джерел давньої історії Півдня України від кам'яної доби до середньовіччя, в тому числі 55 тисяч монет, єдина в Україні колекція пам'яток Стародавнього Єгипту, найбільше у державі зібрання античних раритетів.
Найкращі зразки античної скульптури виставлені у вестибюлі будинку, спеціально побудованого для Публічної бібліотеки в 1883 році. У перших двох залах демонструються матеріали, що охоплюють період від появи людини до II тисячоріччя до н. е. Особливий інтерес становлять знахідки з поселень і могильників культур Гумельниця, Трипілля, Усатово, підкурганних поховань і скарбів епохи бронзи, наприклад Антонівський скарб.
Культура скіфських племен, що жили в цей час у степах Причорномор'я, представлена матеріалами з поселень і поховань, предметами озброєння, бронзовими казанами й іншим начинням, прикрасами. До початку першого тисячоріччя н. е. скіфів потіснили сармати, а в III-І вв. н. е. склалося об'єднання племен, представлене предметами Черняхівської культури. Період IX—XI століть відбитий у матеріалах з поселень і міст Київської Русі, Бєлгорода, Кафи-Феодосії, острова Березань.
У «Золотій коморі» музею експонуються справжні речі з дорогоцінних металів, найдавніші з них ставляться до початку другого тисячоліття до н. е. Привертають увагу прикраси зі скіфських і сарматських могильників, середньовічних поховань кочівників, вироби слов'янських умільців.
З 50 тисяч монет, що зберігаються в музеї на огляд виставлені найбільш рідкі із золота й срібла, що випускаються в Давній Греції, Римі, Візантії, Київській Русі. Зокрема демонструється — «златник» князя Володимира, один з двох, які знаходяться в Україні та з 11 загалом відомих екземплярів.
Зібрання єгипетських експонатів — треті за величиною в колишньому СРСР. Тут інтерес представляють дерев'яні й кам'яний саркофаги, похоронний інвентар, кам'яні плити й фрагменти папірусів з ієрогліфами.
Більшість експонатів зберігається у фондосховищі музею, яке приховане у надрах будівлі. Одне з таких приміщень знаходиться під сходами парадного ганку. Якість фондосховища не дуже висока, бо є деякі проблеми з вологою, яка постійно проникає до експонатів. Але кожний рік музей збирає гроші на повну реставрацію фондосховища і в ближчому майбутньому вони планують зібрати ці кошти.
Науково-дослідна робота:
Основна діяльність музею: проведення польових археологічних досліджень відомих пам’ятників Північно-Західного Причорномор’я: Тіра, Ніконій, Кошари, о.Змеїний, Орловка-Картал, Маяки і багатьох інших; комплектація, наукова обробка музейних колекцій, їхнє зберігання і популяризація у тому числі і за кордоном. Музей організовував і брав участь в археологічних виставках в Польщі, Італії, Канаді.
Музей співпрацює з археологічними інститутами і музеями Німеччини, Франції, Польщі, Болгарії, Румунії, Греції, Кіпру, Молдови.
Музей публікує наукові видання. За період з 1971 р. було видано 100 наукових видань.
Музей проводить широкі археологічні дослідження на багатьох пам'ятках доби енеоліту, бронзи (наприклад, поселення пізньої трипільської культури Усатово, Маяки). Досліджуються також пам'ятки доби ранньої залізної доби у пониззі Дунаю (Орлівка-Картал), античного часу — на березі Дністровського лиману (місто Ніконій), Одеської затоки — Тилігула. Експедиція музею проводить дослідження на острові Зміїному.
Наукова діяльність музею знаходить відбиття у численних публікаціях, вчені музею підтримують активні наукові зв'язки з вітчизняними та закордонними колегами. Спільна наукова діяльність ведеться з фахівцями Болгарії, Великої Британії, Греції, Данії, Єгипту, Німеччини, Польщі, Румунії, Франції та ін. Музей бере участь у виставках за кордоном.
У 1920 — 1930-х роках при музеї існувала аспірантура, в якій навчалися майбутні відомі одеські дослідники (Віркау М.М., Синицин М. С. та інші).