Материал: Класифікація приголосних звуків
Класифікація приголосних звуків
Тренувальне заняття, 9 квітня 2014 р.
За факторомучасті голосу
За фактором участі голосу приголосні звуки поділяють на три категорії: глухі (голос відсутній), дзвінкі (голос присутній, але за відсутності голосу теж виходить якийсь звук) ісонорні (голос присутній, а за відсутності голосуніякого звуку не виходить).В українській мові сонорними є:
Сонорні |
[м],[н], [н’],[л],[л’], [р],[р’], [й], [в] |
|
|
Штрих позначає м’якість звуку. Зверніть увагу, що в російській мові літера в позначає інший звук, що є не сонорним,а дзвінким.
Дзвінкі та глухі звуки утворюють пари. В межах однієї пари звуки відрізняються лише наявністю/відсутністю голосу. Вукраїнській мові це:
|
Глухі |
|
|
Дзвінкі |
|
|
|
|
|
||
|
[п] |
|
[б] |
||
|
|
|
|
||
|
[т],[т’] |
|
[д],[д’] |
||
|
|
|
|
||
|
[ш] |
|
[ж] |
||
|
|
|
|
||
|
[с], [с’] |
|
[з], [з’] |
||
|
|
|
|
||
|
[ч] |
|
[дж] |
||
|
|
|
|
||
|
[ц], [ц’] |
|
[дз], [дз’] |
||
|
|
|
|
||
|
[к] |
|
[ґ] |
||
|
|
|
|
|
|
Глухі ф та х, а також дзвінка г пар в українськіймові не мають.
За місцем творення
За місцем творення звуку приголосні поділяються на такі категорії: губні (звук утворюється між губами або між губою та зубами), язикові (звук утворюється між язиком і піднебінням), глоткові (звук утворюється між стінкою глотки і язиком). Губні приголосні діляться на губно-губні та губно-
зубні. Язикові діляться на передньоязикові зубні, передньоязикові піднебінні, середньоязикові та
задньоязикові. В українській мові:
|
Губно-губні |
|
[б], [п], [м], [в] |
|
Губно-зубний |
|
[ф] |
|
Передньоязикові зубні |
|
[д],[д’],[т], [т’],[з],[з’], [дз], [дз’], |
|
|
[с], [с’], [ц],[ц’],[л],[л’],[н], [н’] |
|
|
|
|
|
|
Передньояз. піднебінні |
|
[ш],[ж],[дж],[ч], [р],[р’] |
|
Середньоязиковий |
|
[й] |
|
|
|
|
|
Задньоязикові |
[ґ], [к],[х] |
|
Глотковий |
[г] |
|
|
|
Заспособом творення |
|
|
За способом творення звуки поділяються на зімкнені (потік повітря блокується в роті), щілинні (повітря проходить через невелику щілину між органами мовлення), зімкнено-щілинні (зімкнений звук переходить у щілинний) та дрижачі (вібрує кінчик язика). При цьому зімкнені далі поділяються на ротові (повітря зрештою виходить через рот) та носові (повітря виходить через ніс). Щілинні поділяються на серединні (одна щілина посередині) та бокові (дві щілини по різні боки язика). В українській мові:
Зімкнені ротові |
[б], [п],[д],[д’],[т],[т’],[ґ], [к] |
Зімкнені носові |
[м],[н], [н’] |
Щілинні серединні |
[в],[ф], [з],[з’],[с],[с’],[ж], [ш], [й], [г],[х] |
Щілинні бокові |
[л], [л’] |
Зімкнено-щілинні |
[дз], [дз’], [дж],[ц],[ц’],[ч] |
|
[р],[р’] |
Дрижачі |
Захарактернимзвучанням
Окремі звуки характеризуються специфічним звучанням. Зокрема це шиплячі й свистячі, які можна поставити міжсобою увідповідність:
|
Шиплячі |
|
Свистячі |
|
|
|
|
||
|
[ш] |
[с], [с’] |
||
|
|
|
||
|
[ж] |
[з], [з’] |
||
|
|
|
||
|
[ч] |
[ц], [ц’] |
||
|
|
|
||
|
[дж] |
[дз], [дз’] |
||
За твердістю/м’якістю
М’які звуки характеризуються піднесенням середньої частини язика до піднебіння:
М’які |
[д’],[т’],[н’],[з’],[дз’],[с’], [ц’],[л’],[р’],[й] |
Тверді |
решта |
|
|
У задачах можуть використовуватися ті чи інші властивості звуків. Зокрема, літера, що стоїтьбезпосередньо до або після звука, який має певну властивість, може мінятися на іншу букву. Або залежно від того, чи містить корінь слова звуки з окремими властивостями, слово набуває різних префіксів/закінчень.
Розглянемо кілька задач на властивості приголосних звуків.
1. Звукові пропорції
2. |
д : с= |
б : |
1 |
: х |
Розв’яжіть «звукові пропорції»: |
||||
3. |
з : т = |
б : |
: к2 = 3 |
|
1. |
з : с |
|
|
|
= 4
4. б : м = 5 : н= ґ : 6
2. Майя
Нижче наведено словамовоюмайя (у фонетичній транскрипції) з перекладами українською:
o kʔab — рука o siʔ — ліс
o ʔiŋkʔab — моя рука o ʔinsiʔ — мій ліс
o kab — сік o pal — син
o mak — людина
o ʔinlak — моя чашка o lak — чашка
o ʔimbat — моя сокира
Тут ŋ позначає задньоязиковий носовий приголосний (вимовляється, як англійське ng); ʔ — особливий приголосний звук.
Перекладітьмовоюмайя: сокира, мій син, моя людина, мій сік.
3. Казахська
Перед вами кілька казахських виразів та їхні переклади в переплутаному порядку; у деяких перекладах пропущено по слову:
один і п’ять |
__________ бен елу |
один та вісім |
бір мен бес |
три тадва |
бір __________ сегіз |
чотири йсім |
елу екі мен он |
сім та п’ятдесят |
__________мен елу |
вісім та п’ятдесят |
отыз бен __________ |
тринадцять і тридцять |
төрт пен жеті |
тридцять і два |
үш __________екі |
п’ятдесят два ідесять |
он үш пен отыз |
|
|
Літери өта ү позначають особливі голосні казахської мови.
Віднайдіть правильні відповідності та проставте слова, яких бракує. Також перекладіть казахською такі вирази:
o сім і п’ятдесят три o тридцять вісім і п’ять
oп’ять і тридцять вісім
4.Грузинськамова(задача-бонус)
Відомі грузинські назви десяти мов (укириличній транскрипції):
o даніурі — данська
o кашубурі — кашубська(слов’янська мова, поширена в Польщі) o латвіурі — латиська
o молдавурі — молдовська o норвеґіулі — норвезька
o осмалурі — османська (літературна моваОсманської імперії)
o ретороманулі — ретороманська (одна з офіційних мов Швейцарії) o румінулі — румунська
o сербулі — сербська o чинурі — китайська
Відновіть пропущені літери:
o ескімосу_і — ескімоська o інґлісу_і — англійська
o провансу_і — провансальська (романська мова, поширена у Франції) o сомху_і — вірменська
o унгру_і — угорська
1. Звукові пропорції |
Відповіді |
|||||||
|
||||||||
1. |
з : с |
|
б : п(дзвінкий/глухий) |
|
||||
2. |
д : с= |
|
б : ф |
= |
ґ : х (дзвінкий зімкнений / глухий щілинний) |
|||
2. Майя |
= |
|
|
|
|
|||
3. |
з : т |
=< |
парна дзвінка до х> : к (дзвінкий щілинний / глухий зімкнений) |
|||||
|
= |
|
|
|||||
4. |
б : м= |
|
д : н |
|
ґ : ŋ (ротовий/носовий) |
|||
Звук літери в префіксі, що відповідає за присвійність, має те саме місце творення, що й перша літера основного слова:
o сокира — bat
o мій син — ʔimpal (бо p — губний)
o моя людина — ʔimmak (бо m — губний)
o
3. Казахськамій сік — ʔiŋkab (бо k — задньоязиковий)
Слово пен уживають у казахській мові після глухих приголосних, бен — після з та ж, мен — у решті випадків (або: мен — після голосних та сонорних приголосних, а бен— у рештівипадків).
один і п’ять |
бір мен бес |
один та вісім |
бір мен сегіз |
три тадва |
үш пен екі |
чотири йсім |
төрт пен жеті |
сім та п’ятдесят |
жеті мен елу |
вісім та п’ятдесят |
сегіз бен елу |
тринадцять і тридцять |
он үш пен отыз |
тридцять і два |
отыз бен екі |
п’ятдесят два ідесять |
елу екі мен он |
|
|
Переклади:
o сім іп’ятдесят три — жеті мен елу үш
o тридцять вісім і п’ять — отыз сегіз бен бес
oп’ять і тридцять вісім — бес пенотыз сегіз
4.Грузинськамова(задача-бонус)
Звук [л] підміняє [р] тоді й лише тоді,коли корінь слова вже містить звук [р] (явище дисиміляції):
o ескімосурі — ескімоська o інґлісурі — англійська
o провансулі — провансальська o сомхурі — вірменська
o унгрулі — угорська