Реферат: Історичні карти в аполітичному моделюванні

Беніто Муссоліні, який прийшов до влади 1922 р., відкрито проголосив Італію спадкоємицею Римської імперії, що її вже не існувало півтори тисячі років. Б. Мус- соліні запозичив давньоримську державну символіку й поставив за мету принаймні фрагментарно відтворити територію імперії. Першим кроком до цього стало загарбання Албанії (1939 р.). Від початку Другої світової війни італійські війська окупували Грецію, приморську частину Югославії, Корсику й прикордонні території Франції. Планувалося приєднання Єгипту, Тунісу, Мальти та італомовної частини Швейцарії. Винятком була завойована 1936 р. Ефіопія та стара колонія Сомалі, які не вписувалися в межі «давньоримського світу» (мал. 15). Зрештою агресор зазнав закономірної поразки, а його химерні плани залишилися промовистою ілюстрацією безвідповідальних політичних амбіцій.

Мал. 15. «Велика Італія» (карта з Вікіпедії)

Мистецтво моделювання геополітичних ситуацій має враховувати навіть неймовірний, на перший погляд, розвиток подій. Вище розглядався найгірший сценарій для майбутньої Росії. Потенційна небезпека загрожує територіальній цілісності Сполучених Штатів. У першій половині ХІХ ст. Мексика була вдвічі більшою за територією, ніж тепер. Програна американсько-мексиканська війна (1846-1848 рр.) вартувала південній сусідці США сучасних Техасу, Каліфорнії, Невади, Арізони, Юти, Нью-Мексико й Колорадо - і ці втрати не забуті, тим паче, що в названих штатах живе чимало мексиканців (мал. 16)²¹. Американські політологи (З. Бже- зинський, П. Б’юкенен) не виключають можливості «мексиканського реваншу», якщо колись Сполучені Штати охопить криза й вони втратять світову гегемонію. Глобальне потрясіння, яке спричинить послаблення США, може мати найгірші наслідки для Грузії, Тайваню, Південної Кореї, Білорусі, України, Афганістану, Пакистану, Ізраїлю - країн, прив’язаних до периферійних областей цивілізацій.

Мал. 16. Мексиканські території, включені до складу США (бежева смуга)

Наведені приклади підтверджують сентенцію, що «немає нічого нового під сонцем» - огляд історичних карт дає розуміння сьогодення й передбачення майбутнього світу. Низку різночасових карт можна розглядати як причинну послідовність, і це допомагає вибудовувати узагальнені геополітичні моделі. Не обмежуючись відстеженням змін політичних кордонів, доцільно залучати до аналізу карти народів, релігій тощо. Вивчаючи зв’язки між ними й вишукуючи несуперечливі способи інтерпретацій, дослідник поєднує їх з умоглядними припущеннями про характер процесів у реальному світі.

Ще складніша ситуація в Передній Азії, що її З. Бжезинський називає «Азійськими Балканами». Ісламістські повстанці-суніти в Сирії та Іраку декларують наміри відродити Халіфат у відомих кожному школяреві межах VIII ст. - від Іспанії до Індії. Натомість західні політологи не виключають можливості перекреслення кордонів у регіоні відповідно до етнічних і релігійних принципів (проблема Курдистану, Афганістан, розпад Іраку на шиїтську й сунітську частини), що віддалено нагадуватиме карту дезінтеграції Сельджуцької держави за часів Хрестових походів. Розбіжності поглядів на майбутнє світу віддзеркалюють протилежні геополітичні концепції: якщо Б. Муссоліні був упевнений, що державні кордони творять націю²³, то С. Хантинґтон вважав, що ментальні межі є сильнішими за політичні. Історія знає обидва випадки.

Залишається погодитись, що, застосовуючи картографічний метод у геополітичних прогнозах, треба враховувати кілька критичних зауважень. По-перше, багато хто з істориків переконаний у тому, що історичні події значною мірою унікальні. Твердження О. Шпенґлера й А. Тойнбі про наявність історичного еквівалента для всякого значущого явища або події не можуть бути точним критерієм. Свої теорії ці вчені обґрунтовували, скоріше, інтуїтивно. По-друге, складні системи з багатьма невідомими, яким є історичний процес, дуже важко бездоганно проаналізувати й пояснити їхню поведінку, врахувати всі нюанси. По-третє (а це випливає з другого), картографічний спосіб надто схематичний, і його застосування є намаганням пояснити складні явища за допомогою принципів, притаманних простим, що не завжди спрацьовує. І, по-четверте, історичні ситуації при всій їхній подібності ніколи не повторюються зі стовідсотковою точністю, тому дуже часто геополітичні прогнози бувають помилковими або ж надто приблизними.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що геополітичні моделі, побудовані на основі історичних карт, забезпечують хоча й не точний, але об’єктивний, імовірний прогноз з багатоваріантним розвитком подій. Далі результати можна дослідити за допомогою теорії ймовірностей і обрати найперспективніший із варіантів.

Література

1       Хантингтон С. Столкновение цивилизаций [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.e-reading.ws. - Название с экрана.

2       Тойнби А. Дж. Исследование истории. Возникновение, рост и распад цивилизаций. - М., 2009. - Т. 1. - С. 61.

3     Там же. - С. 52.

4       Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. - М., 1998. - Т. 1. - С. 129.

5       Хантингтон С. Указ. соч.

6       Бжезинский З. Великая шахматная доска [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.royallib.ru. - Название с экрана.

7       Кіндер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія: dtv^tlas. - К., 2001. - С. 100.

8       Лоза Ю.І. Історичний атлас України. - К., 2010. - С. 117.

9       Атлас. Історія середніх віків. 7 клас / Г. Кошова, Л. Хмара, Д. Ісаєв. - К., 2009. - С. 4.

10     Кіндер Г., Хільгеман В. Вказ. пр. - С. 408.

11     Там само. - С. 522.

12     Тойнби А. Дж. Указ. соч. - Т. 1. - С. 456.

13     Енциклопедія історії України / Голова ред. кол. В.А. Смолій. - К., 2005. - Т. 3. - С. 456.

14     Dzieje Polski. Atlas ilustrowany. - Warszawa, 2009. - S. 25, 76, 88, 356, 496.

15     Бжезинский З. Стратегический взгляд: Америка и глобальный кризис [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.royallib.ru. - Название с экрана.

16     Кіндер Г, Хільгеман В. Вказ. пр. - С. 259.

18     Geschichtsatlas. - Brauschweig, 1992. - S. 64.

19     Атлас. Історія середніх віків. 7 клас... - C. 15.

20     Бжезинский З. Стратегический взгляд: Америка и глобальный кризис .

21     Атлас з нової історії (1789-1914 роки). 9 клас / О. Гісем, Д. Ісаєв, О. Мартинюк. - К., 2004. - С. 6.

22     Бжезинский З. Стратегический взгляд: Америка и глобальный кризис .

Мала енциклопедія етнодержавознавства / Відп. ред. Ю.І. Римаренко. - К., 1996. - С. 868.